Інтернаціоналізми
ІНТЕРНАЦІОНАЛІ́ЗМИ — слова або вислови, що належать до спільноетимологічного фонду ряду мов, близьких за походженням або історичною належністю до певної зони. Є важливим джерелом спільної лексики та фразеології (особливо термінів) у мовах, де вони поширені. Виникли у великих об’єднаннях мов світу, що утворили 5 основних зон: європейська, включаючи мови європейського походження поза Європою (латино-грец. за мовною основою); ізраїльська (гебрейська); близько- й середньосхідна (арабо-перська); індійська (санскритська, індоарійська); позаросійська далекосхідна (китайська). До проміжної зони належали мови колишнього СРСР з такими рисами: перехідний характер (від європейської до ін. зон); роль російської мови як посередника і джерела європейських і суто ареальних І., що походять із самої російської мови (завод, область, самовар) або мов ін. народів колишнього СРСР, переважно тюркських (буран, чемодан, шашлик). Найвпливовіша — європейська зона, до якої належить і українська мова. Порівняйте: укр. — культура, медицина, юстиція, апріорі; граматика, театр, філософія; нім. — Kultur, Medizin, Justiz, a priori; Grammatik, Theater, Philosophie; франц. — culture, medicine, justice, a priori; grammaire, théâtre, philosophie; англ. — culture, medicine, justice, a priori; grammar, theatre, philosophy < лат. — cultura, medicina, justitia, a priori; grammatica, theatrum, philosophia < грец. — γραμματιϰή, υέατρον, ϕιλοσοϕία. Останнім часом вплив цієї зони поширюється на інші. Спробою свідомого вироблення засобів міжнародного мовного спілкування, якому сприяло виникнення І., є т. зв. допоміжні міжнародні (штучні) мови, вивченням яких займається інтерлінгвістика.
Рекомендована література
- Акуленко В. В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. X., 1972;
- СУЛМ. Лексика і фразеологія. К., 1973;
- Ткаченко О. Б. Мова і національна ментальність (Спроба сучасного синтезу). К., 2006.
Завантажити статтю
