Інтонологія

ІНТОНОЛО́ГІЯ (від лат. іntono — голосно вимовляю і ...логія) — розділ мовознавства, що вивчає інтонацію в її структурних, функціональних, комунікативних та стилістичних аспектах. Об’єкт І. — звуковий бік мовлення в його систем. (літ., або кодифіковане, спонтанне, діалектне) і функціонал.-стильових (публічне, розмовно-побут., сценічне та ін.) різновидах. І. встановлює значення і форми тонал., динам., темпорал. характеристик мовлення у зв’язку з семантикою висловлення та його комунікат. спрямуванням; залежність акустич. змін у висловленні від його семантики, синтаксич. форми, ситуації спілкування, мети комунікації, стилю мовлення тощо; інтонац. особливості певної мови, її типол. риси та універсалії. Одиниці І. — інтонац. контур (містить тонал. і динам. контури), інтонема, інтонац. структура висловлення, фрази, синтагми. І. розглядає зміни частоти осн. тону та інтенсивності, а також часові характеристики висловлення у їхньому акустич. вираженні. В Україні І. розвивається від 1960-х рр.

Завантажити статтю