Іоллос Григорій Борисович

Визначення і загальна характеристика

ІО́Л­ЛОС Григорій Борисович (1859, м. Кременчук, нині Полтав. обл., за ін. даними — Одеса — 14(27). 03. 1907, Москва) — публіцист, політичний діяч. Після закін. гімназії в Одесі вступив на мед. факультет Університету св. Володимира у Києві, однак після року навч. через участь у студент. заворуше­н­нях змушений ви­їхати за кордон. Здобув ступ. д-ра права у Гайдельбер. університеті (Німеч­чина), 1886 пере­їхав у Москву. Захистив магістер. дис. із політ­економії і був за­прошений на посаду проф. Моск. університету, але через євр. походже­н­ня Міністерство нар. освіти не затвердило його кандидатуру. Від­тоді зайнявся публіцист. діяльністю, зокрема спів­працював з г. «Рус­ские ведомости», «Юридический вестник». На­прикінці 1880-х рр. через хворобу матері ви­їхав до Німеч­чини. Продовжував публікуватися на сторінках рос. періодики і з часом став одним із найві­доміших у Росії публіцистів. 1904 у Москві ви­йшла його кн. «Письма из Берлина». Після поверне­н­ня до Росії від 1905 — спів­ред. г. «Рус­ские ведомости». Вступив до Кон­ституц.-демократ. партії, обраний депутатом 1-ї Держ. думи Росії від Полтав. губ. (автор закону про свободу друку). Після роз­пуску думи продовжив журналіст. діяльність. Убитий революціонером (вбивство спровокував поліцей. агент — чл. чорносотен. «Союза рус­ского народа»).

А. В. Чечельницький

Завантажити статтю