ІРША́ВА — місто Закарпатської обл., райцентр. Міськраді під­порядковується с. Собатине. Роз­ташоване на р. Іршава (притока Боржави, басейну Дунаю), за 83 км від обласного центру, за 43 км від залізничної станції Мукачеве. Площа 5,5 км2. Населе­н­ня 9512 особи (2001, складає 95,9 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична станція на вузькоколійній залізниці Берегове–Кушниця (збудована 1911, нині діє лише на проміжку Іршава–Хмільник). Через Іршаву проходить автомагістраль Ужгород–Довге–Свалява.

Тут зна­йдено речі епохи ран­нього заліза (10–9 ст. до н. е.), виявлено давньоруське городище (9–11 ст.). Вперше у писемних джерелах згадується під 1341. Від середини 15 ст. поселе­н­ням та його околицями володіли графи Ілошваї, які отримали на цю землю дарчу грамоту від угорського короля Матіаса. 1458 сусідні феодали Іршави роз­громили. 1703–11 жителі брали участь у Визвольній війні угорського народу під керівництвом Ференца ІІ Ракоці та його сподвижника Т. Есе. На початку 18 ст. у Іршаві почала діяти початкова школа. Від кінця 19 ст. — центр округи Березької жупи. 1816 тут мешкало 650, 1881 — 972, 1900 — 1315 осіб. У квітні 1919 Іршаву окупували румунські війська. Від серпня 1919 за Сен-Жерменським договором — у складі Чехо-Словач­чини. У 1930-х роках діяли 3 млини, 3 кузні, під­приємство з первин­ної обробле­н­ня льону та лісопильня. Від 16 березня 1939 до 25 жовтня 1944 — під угорсько-гортистською окупацією. Від 1945 — у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки. 1946–53 — центр округи, 1953–62 та від 1965 — ра­йон­ний центр. Від 1947 — селище міського типу, від 1982 — місто. Головне під­приємство — Іршавський абразивний завод.

У Іршаві — 2 загальноосвітні школи, гімназія, 2 дитсадки; ра­йон­ний Будинок культури, бібліотека, Іршавський історико-крає­знавчий музей, дитяча школа мистецтв, Будинок дитячої творчості, станції юних туристів і юних техніків; центральна ра­йон­на лікарня; дитячо-юнацька спортивна школа, 2 спортивні клуби; від­діле­н­ня 10-ти банків. Функціонують народні фольклорні ансамблі «Іршава», «Іршавська родина», народна циркова студія «Весела арена», зразковий дитячий ансамбль «Кирниченька», обʼ­єд­нані народні майстри і художники «Колорит Боржави». Виходить газета «Нове життя». Релігійні громади: Українська Православна Церква Московського Патріархату, Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Греко-Католицька Церква, адвентистів сьомого дня. Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час Другої світової війни, памʼятний хрест борцям за волю України, памʼятний знак воїнам-афганцям. Серед видатних уродженців — педагог і поет С. Жупанин, фізики О. Гаврилик, В. Лендьєл, І. Химич, математик М. Іванчов, біо­лог, зоолог В. Бровдій, право­знавець В. Попович; скульптор В. Сопільняк; фехтувальник В. Станкович.