Їранек Алоїз

Ї́РАНЕК Алоїз (Алоїз Петрович; 05. 09. 1858, с. Ледці побл. м. Млад Болеслав, нині Чехія — 24. 05. 1950, Прага) — піаніст, педагог. Брат Й. Їранека. Закін. Праз. учител. ін­ститут. Композицію ви­вчав приватно у З. Фібіха. 1879–81 працював репетитором і аранжувальником «Словʼянської капели» під керівництвом Д. Агренєва-Словʼянського. 1881–1907 — викладач жін. гімназії Д. Оболенської (Харків). Неодноразово ви­ступав у концертах у Харкові як піаніст, альтист, диригент. Від 1907 — у Празі, де приватно давав уроки гри на фортепіано та писав музику. Автор опер «Лешетинський коваль» (1901) та «Дагмар» (1908, за С. Чехом), муз. комедії «Одруже­н­ня» за М. Гоголем (1922), оркестр. творів, хорів для різного складу виконавців (на сл. О. Пушкіна, А. Жуковського та ін.), вокал. (серед них — романс «Для берегів далекої Вітчизни», на­друк. 1897 у Харкові), фортепіан. творів, камерно-інструм. музики (виконувалася у Харкові під час пере­бува­н­ня там Ї., а також після його від­ʼ­їзду, неодноразово «Шевчик-квартетом»), аранжува­н­ня для струн. квартету сюїти Й.-С. Баха (1909–10 була виконана квартетом Микол. від­діл. РМТ). Фортепіан­ні та камерні твори Ї. (деякі з них були ви­дані в Чехії) звучали у виконан­ні Й. Їранека, Ф. Ондржичека, Я. Коціяна під час європ. гастролей і ви­ступів у Чехії.

Завантажити статтю