Їранек Йозеф
Ї́РАНЕК Йозеф (Йосип Петрович; 24. 03. 1855, с. Ледці поблизу м. Млад Болеслав, нині Чехія — 09. 01. 1940, Прага) — піаніст, педагог, композитор, музичний критик. Брат А. Їранека. Початкову муз. освіту отримав у батька. Навчався гри на скрипці у В.-А. Гржималі та М. Ангра, арфі — у В.-А. Станека у Празі. 1865–72 виховувався у родині чеського композитора, диригента, піаніста Б. Сметани. Закінчив Празьку органну школу (1873). Працював скрипалем у Новому міському театрі (1871–73), арфістом у Тимчасовому театрі (1873–76), викладачем співів у гімназії (1876–77; усі — Прага). На початку 1870-х рр. входив до Гуртка молодих музикантів (разом із Г. Віганом, В. Зеленим, Й. Прибіком, Й. Голлі та іншими). 1875 разом із Г. Віганом здійснив концертне турне містами Чехії. Від 1877 — у Харкові: викладач жіночої гімназії Д. Оболенської (до 1891). У Ї. приватно навчався І. Алчевський. Брав участь у камерних та симфонічних концертах Харківського відділу РМТ (1877–82), благодійних та духовних концертах у місті. Серед партнерів — чехи Й. Голлі, А. Краль, С. Неметць, Й. Шмідт, А. Їранек; німці О. Маурер, Г. Ґрундман, Л. Мецнер. Ї. — перший виконавець (разом із Й. Голлі) в Росії «Слов’янських танців» А. Дворжака (1878); пропагандист творчості (фортепіанних та камерних творів) Б. Сметани і А. Дворжака, а також інших чеських композиторів. Учасник концертів Ф. Ондржичека (1891) та інших гастролерів у Харкові. Від 1891 — у Празі: професор класу фортепіано Консерваторії (до 1923). Серед учнів — Й. Сук, В. Недбал, Е. Шульгоф, Р. Фрімль, М. Дворжакова, О. Шін, З. Давід, О. Блеха, Е. Гаєк. Виконавська діяльність Ї. була відома в Чехії, Росії, Україні, Австрії, Німеччині, Словаччині, Югославії. Співпрацював із «Чеським квартетом» (К. Гоффманн, Й. Сук, О. Недбал, Г. Віган), з яким гастролював у Москві та Санкт-Петербурзі (1900). У 1910–18 виступав як концертмейстер із дружиною, співачкою М. Кунцовою. Останні гастролі здійснив 1924–25, виконавши твори Б. Сметани в Чехії та Югославії (50 концертів). Ї. — автор «Балади» та «Фантастичного скерцо» для симфонічного оркестру, «Фортепіанного квінтету», «Елегії» для фортепіано, «Фортепіанного тріо», інших інструментальних камерних творів, пісень. Був одним із укладачів альбому фортепіанних творів у дві руки (Прага, початок 1890-х рр., у 2-х випусках), де значне місце посідали твори слов’янських композиторів; видав низку теоретичних та методичних праць, спогадів про Б. Сметану.
Рекомендована література
- B. Pistoriová. Jos. Jiránek, Smetanův žak vzpominá. Praha, 1941;
- Československy hudební slovník // Hudební rozhledy. 1954. № 1;
- V. Holzknecht. K stému výroči narození Josefa Jiránka // Там само. 1955. № 4;
- Umělecký a lidský portrét ve vzpomínkách, korespondenci a současné kritice [kniha]: Vzpomínky a korespondence s Bedřichem Smetanou. Praha, 1957;
- J. Schánilec. Za slávou. Praha, 1961;
- Іван Алчевський. Спогади. Матеріали. Листування. К., 1980.
Завантажити статтю
Людина 
