Іллеш Бела

Визначення і загальна характеристика

І́ЛЛЕШ Бела (Illés Béla; справж. прізвище — Ліпнер; Lipner; 22. 03. 1895, м. Кошиці, нині Словаччина — 01. 05. 1974, Будапешт) — угорський письменник. Державна премія ім. Л. Кошута (1950; 1955; 1967). Дитинство і юність провів на Закарпатті, навч. у Берегів. та Сваляв. г-зіях. Закін. юрид. факультет Будапешт. університету (1916). Учасник революції 1919 в Угорщині. 1920–21, займаючись підпіл. діяльністю на Закарпатті, працював журналістом г. «Munkás Ujság» («Робітнича газета»). 1923–45 жив у СРСР. 1925–33 — секр. Міжнар. об’єднання рев. письменників. Ред. ж. «Вестник иностранной литературы», співроб. ж. «Sarló és Kalapács» («Серп і молот»). Як офіцер рад. армії 1944–45 брав участь у визволенні Угорщини. Перші літ. твори І. опубл. у ж. «Nyugat» («Захід») за сприяння Е. Аді. У романі «Dr. Utrius Pál hátrahagyott irásai» («Записки доктора Пала Утріуша», 1917) відобразив події 1-ї світової війни. Соц. перетворення в СРСР — тема роману «Minden út Moszkvába vezet» («Усі дороги ведуть до Москви», 1937), повісті «Stephans Teppich» (1925; укр. перекл. — «Степанів килим», Х.; К., 1930). Роман «Ég a Tisza» (1929–33; укр. перекл. — «Тісса палає», Х.; К., 1929–34; К.; Х., 1930–34) присвяч. рев. подіям напередодні проголошення Угор. Рад. Республіки 1919. Романи «Fegyvert s vitézt éneklek» («Оспіваю зброю і витязя», 1949), «A vígszínházi csata» («Битва за Віґсінгаз», 1950), «Honfoglalás» (1952–54; укр. перекл. — «Віднайдена батьківщина», К., 1978) — про визволення країни від фашизму. Характерна риса творчості І. — поєднання усних нар. переказів, легенд із експресіоніст. технікою при зображенні бурем. політ. подій. У його творчості помітне місце зайняла й укр. тематика: зб. новел «Rusin Petra temetése» (1921; укр. перекл. — «Як ховали русина Петру?», 1931), трилогія «Kárpáti rapszódia» (1939; укр. перекл. — «Карпатська рапсодія», Уж., 1950; 1956; 1987), кн. нарисів «Tüzek a Verhovinán» («Вогнища на Верховині», 1939). Окремі твори І. українською мовою переклали О. Бублик-Гордон, К. Бібиков, І. Мегела та ін.

Завантажити статтю