Ільків Андрій
Визначення і загальна характеристика
І́ЛЬКІВ Андрій (07. 12. 1906, с. Чернів, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. — 25. 03. 2006, Торонто) — актор. Від 1924 працював в укр. пересув. театрах, зокрема під керівництвом І. Когутяка, М. Комаровського, М. Садовського, П. Карабіневича, співав у хорі під керівництвом Д. Котка. Від 1939 — в Укр. драм. театрі ім. І. Франка у Тернополі, 1942–44 — Укр. окруж. театрі у Коломиї (нині Івано-Фр. обл.). Під час 2-ї світової війни емігрував, перебував у Німеччині, Великій Британії, Австрії, Канаді. Під час еміграції в Німеччині виступав у трупі «Камерна сцена» під керівництвом В. Шашаровського (Баварія). Працював співаком у хорі «Трембіта» (Відень), актором Укр. театру під керівництвом Г. Ярошкевича, від 1953 — в Укр. драм. ансамблі «Заграва» (обидва — Торонто). Знявся у стрічці «Чорноморці» (Канада, 1952). У 1988 зіграв Андрія Первозванного під час святкування 1000-ліття хрещення Русі. Член Об’єдн. митців укр. сцени. Автор книги спогадів та низки статей у періодиці на театр. та культурол. теми.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Петро («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Остап, Хорунжий («Тарас Бульба», «Вій» за М. Гоголем), Дранко («Пошились у дурні» М. Кропивницького), Скоропадський («Мотря» за Б. Лепким), Пастор Мендерс («Привиди» Г. Ібсена), Єпископ Кошон («Жанна д’Арк» Ж. Ануя), Сомко («Тріумф прокурора Дальського» К. Гупала), Дід-мельник («Казка старого млина» С. Черкасенка).