ІЛЬНИ́ЦЬКИЙ-ЗАНКО́ВИЧ Іван (1893, с. Ільник, нині Турків. р-ну Львів. обл. — кін. 1960-х рр.) — військовик, мово­знавець. Учасник воєн. дій 1917–21. Поручник УГА. 1921–22 — чл. термінол. комісії у таборі для інтернов. формувань УГА в м. Йозефов (Чехо-Словач­чина). У 1930-х рр. друкував стат­ті з питань військ. лексико­графії. Уклав двотомні «Німецький та український військовий словник» (бл. 40 тис. слів), «Німецький та український летунський словник» (бл. 20 тис. слів; обидва — Берлін, 1939), які потрапили у нім. список заборон. літ-ри; а також під­ручник «Вчімся військового словництва» (Краків, 1941). Під­готував до друку пере­кладні словники військ. лексики з чес. і польс. мов (не опубл.). Доля архіву неві­дома, осн. частину знищено під час бомбардува­н­ня будинку Укр. наук. ін­ституту в Берліні, де І.-З. був спів­робітником. Опрацював військ. лексику для «Українсько-німецького словника» З. Кузелі та Я.-Б. Рудницького (Ляйпциґ, 1943).