Імперіалізм

ІМПЕРІАЛІ́ЗМ (від лат. imperium — влада, панування) — політика встановлення та здійснення окремими державами контролю над більш слабкими у військовому, економічному й культурному відношеннях країнами та бездержавними територіями. Підвладні країни при цьому могли частково зберігати свою державність або бути повністю інкорпорованими. Контроль встановлювали з метою використання людських та матеріал. ресурсів чи колонізації країн і територій. Політику І. могли здійснювати шляхом завоювань чи невійськ. засобами екон. та культур. поневолення народів. Як правило, в результаті вдалого втілення такої політики в життя виникали імперії. Цим терміном також позначили останню, згідно з формац. картиною істор. процесу (див. Марксизм), стадію розвитку капіталізму, яка нібито передувала соціалізмові — першій стадії комунізму. Таке вживання терміна набуло поширення після опублікування праці В. Леніна «Империализм как высшая стадия капитализма» (1917). В ній задекларована теза: коли в світі склалося панування монополій і фінанс. капіталу, набув видат. значення вивіз капіталу, почався поділ світу міжнар. трестами і закінчився поділ усієї тер. землі найбільшими капіталіст. країнами, то це означає, що він увійшов в імперіаліст. стадію розвитку. Див. також Глобалізація.

С. В. Кульчицький