Ігнатов Костянтин-Вадим Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ІГНА́ТОВ Костянтин-Вадим Миколайович (02. 02. 1934, Харків — 27. 12. 2016, Київ) — живописець і графік. Член НСХУ (1974). Закін. Київський художній інститут (1964; викл. К. Заруба, В. Касіян). Ілюстрував книги для київ. видавництв «Веселка» (1962–90), «Дніпро», «Молодь». На творчій роботі. Від 1961 — учасник мистецьких виставок. Персон. — у Москві (1977), Києві (1997, 2007). Малярство І. з елементами сюрреаліст. ґротеску, іроніч. абсурду — продовження вітчизн. андеґраунду 1960-х рр., заперечення тотальностей у житті та мистецтві, послідовна й водночас артистична їх деміфологізація. Окремі роботи зберігаються в НХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- агітплакати — «Попередження агресивним блокам…» (1964), «Реваншисти з НАТО…» (1966; обидва — співавт.); іл. до кн. — «Труба капітана» Ю. Ярмиша (1967), «Парад» Б. Палійчука (1969), «Ходімо по райдузі» А. М’ястківського (1974), твори В. Владка (1967), В. Желєзнякова (1972), Є. Брошкевича (1975), В. Нестайка (1976), казах. (1980), в’єтнам. (1984), чечен. (1985; усі — Київ) казки; серії іл. до кн. «Гаргантюа і Пантагрюель» Ф. Рабле, казок Леонардо да Вінчі (1983); графічні серії — «Київська лавра» (1972), «Натюрморти з рибами» (2003), «Київські салюти» (2009); живопис — «Лабухи» (1987), «Пейзаж» (1989), «Дівчина на кулі», «Втеча кави» (обидва — 1990), «Еквілібристи», «Соняхи» (обидва — 1991), «Півень» (1992), «Арлекіни» (1993), «Метаморфози Нарциса» (1995), «Сусанна і старигани», «Цирк», «Тренування Юди», «Ілюзіоністи», «Комедіанти», «Сирени», «Інваліди» (усі — кін. 1990-х рр.), «Натюрморт із кабанячою головою» (2001), «Вітер» (2003), «Рибалка» (2004), «Таємна вечеря» (2009), «Танцюристи», «Чищення килима» (обидва — 2010); цикл «Старий Київ» (2009).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
