КУЗНЕЦО́В Іван Данилович (31. 05(13. 06). 1906, с. Польові Буртаси, нині Чувашія, РФ — 01. 02. 1991, м. Че­боксари, Чувашія) — чуваський історик. Доктор історичних наук (1967), професор (1967). Заслужений діяч науки Чуваської АРСР (1970). Державні нагоро­ди СРСР. Закінчив Чуваський робітничий факультет, Ін­ститут червоної професури (Москва, 1931). Пере­бував на партійній роботі та викладав у вищих на­вчальних закладах Чебоксар. 22 листопада 1937 заа­рештований, 19 лютого 1939 за зви­нуваче­н­нями у чуваському націоналізмі та намірі ві­ді­рвати Чувашію від СРСР засуджений до 10-ти років увʼязне­н­ня, в лютому 1941 на новому судовому процесі засуджений ще до 8-ми років увʼязне­н­ня. 1955 звільнений і реабілітований. 1956–58 — директор Чуваського державного видавництва; 1958–67 — завідувач сектору історії і директор, 1980–91 — старший науковий спів­робітник Науково-дослідного ін­ституту мови, літератури, історії та економіки при Раді Міністрів Чуваської АРСР; 1967–73 — завідувач, 1973–80 — професор кафедри історії СРСР Чуваського університету (усі — Чебоксари). У ста­т­тя «Т. Г. Шев­ченко в Чувашии» // «Советская Чувашия», 1959, 17 марта; «Великий кобзар і Чувашія» // «Віт­чизна», 1960, № 3; «Великий Кобзарь Тарас Шевченко в Чувашии» // «Ученые записки На­учно-ис­следовательского ин­ститута при Совете Министров Чувашской АССР», 1964, вып. 27 на основі архівних документів навів факти заборони святкувати 100 років від дня народже­н­ня Т. Шевченка і роз­по­всюджувати його твори в 1910-х роках у Чувашії.