Зугрес (Зуївська ГРЕС)
ЗУГРЕ́С (Зуївська ГРЕС) — місто Харцизької міської ради Донецької області. Зугреській міській раді підпорядковані селища Миколаївка, Водобуд, село Цупки. Знаходиться на лівому березі р. Кринка (притока Міусу), за 37 км від обл. центру. Площа 14,52 км2. Насел. 19 910 осіб (2001, складає 85,4 % до 1989), переважно українці та росіяни. Залізнична станція. Виникнення міста пов’язане з будівництвом побл. с. Зуївка (нині смт) ДРЕС (нині Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль), яке розпочалося у листопаді 1929. У 1931 її турбіна потуж. 50 тис. кВт дала перший електрич. струм. Від 1938 — місто. 1940 тут мешкало понад 8 тис. осіб. Від 24 жовтня 1941 до 3 жовтня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяла підпільна група. У місті нацисти влаштували 2 табори, де перебувало понад 8 тис. військовополонених. На фронтах 2-ї світової війни воювало 840 зугресців, з них 358 загинуло. Нині у місті також працюють Зуївська теплова електростанція, ЗАТ «Зуївський енергомеханічний завод», «Донбасенергоспецремонт», племптахорепродуктор «Зугреський». У місті — 4 заг.-осв. школи, ПТУ, енергет. технікум Донец. тех. університету, 5 дитсадків; 2 лікарні, 2 поліклініки, 5 медичних пунктів, 2 профілакторії; Палац культури, клуб, культур. центр «Промінь», кінотеатр, 13 б-к, музей на громад. засадах; Палац спорту, ДЮСШ; відділ. 5-ти банків. Функціонує нар. ансамбль бандуристів «Надія». Реліг. громади: 2 — УПЦ МП, 1 — свідків Єгови, 1 — адвентистів сьомого дня, 1 — євангелістів християн-баптистів. У місті жили та працювали гірн. інженер Г. Бабак, Герой Радянського Союзу Є. Алехнович. Серед видатних уродженців — фахівець у галузі буд. механіки С. Шаповалов; актор, нар. арт. України А. Толок; фахівець у галузі фіз. виховання та спорту В. Шамардін, спортсмен (плавання) Б. Бориславський.