Зуївка

ЗУ́ЇВКА  — селище міського типу Харцизької міської ради Донецької області. Знаходиться на лівому березі р. Кринка (притока Міусу), за 43 км від обл. центру та за 9 км від залізнич. ст. Харцизьк. Площа 3,73 км². Насел. 3679 осіб (2001, складає 86 % до 1989): українців — 39 %, росіян — 60 %. З. виникла бл. 1775. Назва походить від прізвиська отамана Зуя. 1777 бригадир Війська Донського Д. Іловайський заснував тут слободу. Сюди прибули 500 селян. сімей із Саратов. губ. На поч. 1860-х рр. у З. почали добувати вугілля. 1866 І. Іловайський спорудив ремонтно-мех. завод, який 1885 його син (див. родина промисловців Іловайські) перевів до слободи Макіївка. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–24 — райцентр Юзів. округи. 1929 побл. З., вниз за течією Кринки, розпочато будівництво ДРЕС (нині Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль). Від 1930 — смт. Під час нім.-фашист. окупації (жовтень 1941 — вересень 1943) на тер. с-ща діяла підпіл. група. На фронтах 2-ї світової війни воювало 509 жит. З., з них 171 загинув. До 1997 Зуїв. селищ. раді були підпорядк. смт Гірне, с-ще Ведмеже і с. Цупки. Нині у З. працює ділянка шахти ім. 17-го з’їзду КПРС. Від 2004 здійснюється будівництво нової вугіл. шахти «Вільхова Західна». У смт — заг.-осв. школа, дитсадок; відділ. заг. практики сімей. медицини; Будинок культури (колиш. маєток Іловайських), 2 б-ки; філія ДЮСШ м. Зугрес; відділ. ощадбанку. Функціонують народні фольклор. ансамбль «Зуївчанка» та вокал. ансамбль «Відрада». Діє церква життєдай. джерела Божої Матері. На тер. Зуїв. селищ. ради — 25 курганів бронз. віку, низка половец. «кам’яних баб». Є регіон. ландшафт. парк Зуївський. На брат. могилі 95-ти воїнів, які загинули під час визволення смт, встановлено пам’ятник. Серед видат. уродженців — лікар-хірург В. Васильченко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю