Іван Хреститель, Іван Предтеча

ІВА́Н ХРЕСТИ́ТЕЛЬ, Іван Предтеча — за Євангеліями, пророк, який провістив прихід Ісуса Христа; християнський святий. Спираючись на знайдені наприкінці 1940-х — у 1950-х рр. побл. Мертвого моря сувої 3 ст. до н. е. — 2 ст. н. е., вчені припускають, що в основі оповіді про І. Х. — діяльність реал. проповідника, близького до громади кумранітів, які сповідували юдаїзм, але не визнавали первосвящеників. І. Х. проповідував покаяння та добродійництво як підготовку до зустрічі з Месією, практикував водне хрещення. У с-щі Віфавар (побл. Єрусалима) він зустрів Ісуса Христа й охрестив його у водах р. Йордан. Незабаром, ймовірно 29 р. н. е., був страчений за наказом правителя Ґалілеї Ірода Антипи, чиї окремі вчинки публічно засуджував. Перші відомі зображення І. Х., датовані 2–3 ст., знайдено в розписах рим. катакомб, на яких він одягнутий як філософ-кінік: у плащі підперезаний. Від 4 ст. його зображали в одязі з верблюжої чи овечої шкіри, зі шкіряним поясом, у плащі (напр., на іконі 6 ст. з Сінай. монастиря св. Катерини, що нині зберігається у Нац. музеї мистецтв ім. Б. і В. Ханенків у Києві). Надалі І. Х. трактується як учитель та проповідник; у візант. мистецтві 13 ст. з’явився образ І. Х. — янгола пустелі, де святий має крила; в епоху Відродження він постав у вигляді напіводягненого юнака чи дитини, іноді з ягням. Християн. Церкви відзначають свято Різдва (див. Івана Купала) та Усікновіння голови І. Х.

А. М. Колодний