Розмір шрифту

A

Ісус Христос

ІСУ́С ХРИСТО́С (від давньоєвр. — спаситель і помазаник) — засновник християнства. Інші назви — Ісус із Ґалілеї, Ісус із Назарета, Спаситель, Спас, Месія, Син Божий, Отрок Божий, Син Людський, Агнець, Господь, Син Давидів. Більшість християнських Церков, окрім монофізитів, вшановують І. Х. як Боголюдину. У Новому Заповіті (зокрема в Євангелії від Матвія) говориться, що Марія, дружина теслі Йосипа, зачала від Духа Святого і, залишившись непорочною, народила Ісуса у м-ку Віфлеєм (нині Палестинський автономний округ, Ізраїль). Щоб зберегти дитя від пере­слідувань царя Ірода, сімʼя, за порадою архангела Гавриїла, втекла до Єгипту. Повернувшись пізніше в Ґалілею, Ісус був хрещений Іваном Хрестителем і роз­почав активну пропаганду свого вче­н­ня. Допомагали йому в цьому 12 учнів, на­званих апостолами. І. Х. проповід­ував любов до ближнього, віру в Бога та його Царство Земне, зцілював хворих, творив чудеса. Зраджений своїм учнем Іудою, I. X. був засуджений синедріоном (юдейським судом) до смерті — у пʼятницю ро­зіпʼятий на хресті. Після суботи він воскрес (див. Воскресіння).

Християни вірять у 2-е пришестя І. Х., проте по-різному уявляють самого Спасителя. Так, юдео-християни вважають його сином Йосипа, монофізити не ви­знають людську природу І. Х. Уява про І. Х. в християнській сві­домості змінювалася протягом 1–3 ст. Якщо в Одкровен­ні св. Івана Богослова І. Х. — небесна істота, то вже в Євангеліях описано його земне життя. Окрім богослов., існують інші версії щодо природи І. Х. Посилаючись на суперечливість опису життя в Новому Заповіті, його подібність із дохристиянськими міфічними сюжетами, від­сутність згадок ві­домих діячів 1 ст. про І. Х., низка дослідників вважають його міфічною особою. Однак багато вчених ви­знають історичну основу образу, стверджуючи, ніби ві­дома для свого часу «праведна людина», «вождь бунту», проповід­ник по­ступово була наділена шанувальниками рисами Спасителя та над­природними здібностями. Додаткові аргументи для історичної школи дали кумранські рукописи, за якими, згідно з уче­н­ням ес­сенів, страчений первосвящеником «на­ставник праведності» громади воскресне і судитиме всі народи. Цельс і Талмуд подають версію, яка не збігається з офіційною: І. Х. нібито був незакон­ним сином прялі Марії та римського солдата Пантери.

Перші спроби від­творити біо­графію І. Х. припали на епоху Просвітництва (зокрема, нім. філософ Г.-С. Ра­ймар заявляв про одержимість І. Х. месіанською ілюзією). Нім. проте­стантський філософ Л.-Ф. Штраусс у праці «Das Leben Jesu kritisch bearbeitet» («Життя Ісуса, критично роз­глянуте», у 2-х т., 1835–36) заперечував джерельну цін­ність Євангелій, на­звавши їх історичним міфом, та пред­ставив версію міфологізації життя І. Х. 1863 франц. філософ та історик релігії Е. Ренан видав працю у ви­гляді роману «Vie de Jésus» («Життя Ісуса»), докладно виклавши євангельський сюжет з гіпотетичними поясне­н­нями подій і описавши, як християнство поширилося в Середньої Азії. З точки зору космічної концепції, І. Х. — прибулець з інших світів, якого земляни наділили над­природними здібностями; про це свідчить нібито від­сутність опису дитячих та юнацьких років його життя в ран­ніх Євангеліях, висловлюва­н­ня І. Х., зокрема в Євангелії від Івана, про достовірність існува­н­ня на небі його «батька небесного», зображе­н­ня на деяких іконах обʼєктів, що нагадують своєю формою ракету, й роз­ташува­н­ня в них І. Х. тощо. Багато інших космічних елементів містять Апокаліпсис та Євангеліє від Івана.

Перші роз­писи у римських катакомбах і на саркофагах пред­ставляли І. Х. в реалістичних та символістських образах, лише від 7 ст., на Трул­льському соборі (691–692), по­становили зображати І. Х. в людській подобі. Від­тоді пере­важати став образ із правильними рисами облич­чя, довгим темним волос­сям та бородою, з німбом довкола голови. Основний варіант ікон — «Христос Панкратор» («Вседержитель»), який у лівій руці тримає сувій чи Євангеліє, правою за­звичай благословляє (напр., мозаїка Софійського та фреска Володимирського соборів у Києві). У західній (від 12 ст.) та післявізантійській іконографіях існують варіанти, де голова І. Х. покрита терновим вінком. Деякий час І. Х. пред­ставляли в образі священика з коротким волос­сям (мозаїка Софійського собору в Києві «Спас Ієрей»), на межі 12–13 ст. його замінило зображе­н­ня І. Х. як архієрея, пізніше — імператора на престолі, а також архангела. Образ І. Х. втілено у багатьох творах літератури, образотворчого, музичного, театрального та кіномистецтва.

Літ.: Лужницький Г. Христос як герой у візантійських і східнословʼянських літургійних містеріях // Лужницький Г. Український театр: Наук. пр., ст., рец. У 2 т. Т. 1. Л., 2004; Боднар О.-Л. Таїна втіле­н­ня: Образ Ісуса Христа в сакрал. мистецтві. Уж., 2011.

А. М. Колодний

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2011
Том ЕСУ:
11
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
12851
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
1 051
цьогоріч:
372
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1 356
  • середня позиція у результатах пошуку: 10
  • переходи на сторінку: 3
  • частка переходів (для позиції 10): 11.1% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Ісус Христос / А. М. Колодний // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-12851.

Isus Khrystos / A. M. Kolodnyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2011. – Available at: https://esu.com.ua/article-12851.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору