Іваненко Дмитро Олексійович
ІВАНЕ́НКО Дмитро Олексійович (псевд.: Ариэль, Д. Попович, Іван Непомнящий, Спокійний та ін.; 1859, с. Китайгори Кобеляц. пов. Полтав. губ., нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. — 01. 01. 1943, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) — письменник. Батько Дмитра та Оксани, дід Валерії Іваненків. Закін. Полтав. класичну гімназію та юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві (1884). Від 1888 — ред. неофіц. частини г. «Полтавскія губернскія вѣдомости», яка від 1895 виходила щоденно як громад.-літературна. Від 1902 — засн. і ред. г. «Полтавскій вѣстникъ» (відновл. 1990 як «Полтавський вісник»), 1907–15 — «Полтавскій гласъ», у яких друкував власні фейлетони, театр. рецензії тощо. Автор подорож. кн. «Летний отдыхъ» (П., 1899); зб. «Записки и воспоминанія» (1909; П., 2002), у якій зафіксовано події громад.-культур. життя Полтави 1888–1908, відображено діяльність різних організацій і т-в. Після більшов. перевороту 1917 викладав рос. і укр. літ-ри у трудових школах. 1927 переїхав до Харкова, а згодом — до Києва. Написав істор. повість для дітей «Івась Хмельниченко» (1928). Помер в евакуації.