Іванківський район

ІВА́НКІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північній частині Київської області (найбільший в Україні). Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1963 до І. р. приєднано 6 сільрад колиш. Димер. р-ну та 5 сільрад Поліс. р-ну, 1988 — насел. пункти ліквідованого Чорнобил. р-ну. 1999 у зв’язку з відселенням мешканців із зони відчуження ЧАЕС знято з обліку 56 сіл. Пл. 3,6 тис. км² (зона відчуження — 1,82 тис. км²). Насел. 35 374 особи (2001), переважно українці. У складі р-ну — смт Іванків та 80 сільс. насел. пунктів. Іванків. райраді підпорядк. м. Чорнобиль. Лежить у межах Поліської низовини. Поверхня — пологохвиляста рівнина з чергуванням моренно-зандр. пасом, підвищених лесових о-вів і заболочених знижень. Є поклади піску та торфу. Річки (бас. Дніпра): Тетерів, Здвиж, Жерів, Вересня. Ґрунти переважно дерново-підзолисті (70 %), зустрічаються сірі лесові, дернові, лучні, торфово-болотні. Пл. лісів 68,1 тис. га (сосна, дуб, береза, осика). Охороняються місц. значення орнітол. заказники Чапля, Чорний лелека, ботан. пам’ятки природи Двоярусні насадження (2), Змішані насадження, Сосново-дубові насадження, Соснові насадження (4). Гол. пром. підприємства розташ. у райцентрі. Розвинуті м’ясне скотарство, конярство, вирощування зерн., тех. і корм. культур. Пл. с.-г. угідь 81,2 тис. га, орних земель — 52,4 тис. га. Зареєстровано 10 с.-г. вироб. кооперативів, 8 с.-г. ТОВів, 2 с.-г. ВАТи, 2 фермер. господарства. У І. р. — 30 заг.-осв. шкіл, рай. ліцей, Будинок дит. та юнац. творчості, дит. будинок, 5 дошкіл. закладів; 16 Будинків культури, 41 клуб, 46 б-к, Іванківський історико-краєзнавчий музей, музей ткацтва (с. Обуховичі); рай. лікарня, 5 дільнич. лікарень, 52 фельдшер.-акушер. пункти, 2 будинки для інвалідів і людей похилого віку; ДЮСШ; готель; відділ. 3-х банків. Виходить г. «Трибуна праці». Реліг. громади: 14 — УПЦ МП, 3 — УПЦ КП, 1 — УАПЦ, 4 — євангел. християн-баптистів, 1 — адвентистів сьомого дня. Пам’ятки архітектури: церква св. Косьми і Даміана у с. Коленці (1874), церква Івана Богослова у с. Сидоровичі (кін. 16 ст.), церква Олександра Невського у с. Феневичі (кін. 19 ст.), церква Св. Богородиці у с. Мусійки (1902). І. р. славиться нар. умільцями, які виробляють рушники, доріжки, сорочки. Серед видат. уродженців — філософи В. Василенко (с. Леонівка) та В. Ільїн (с. Розважів), літературознавець і критик Л. Дем’янівська (с. Тетерівське), стратиграф-палеонтолог С. Горак (с. Станишівка), математик Н. Губарені (с. Захарівка), лікар Ю. Гурженко (с. Розважів), фахівець у галузі харч. технологій А. Забродський (с. Сидоровичі), мовознавець В. Мусієнко (с. Обуховичі), правознавець О. Михайленко (с. Піски), економісти В. Рабштина (с. Русаки) та А. Шершньов (с. Красилівка); письменники О. Мусієнко (с. Станишівка), Г. Іваненко (с. Леонівка); майстри декор. розпису нар. художник УРСР Марія та її син засл. художник України Федір Примаченки (с. Болоття), майстрині худож. ткацтва засл. майстер нар. творчості УРСР О. Бондарева (с. Обуховичі), М. Пособчук, її донька нар. художник України Ганна, онуки засл. художник України Валентина та Олена Вереси (с. Обуховичі), живописець Д. Сироватка (с. Горностайпіль); музикознавець, фольклорист М. Береговський (с. Термахівка), артистка, нар. арт. РФ Р. Виноградова (с. Жеревпілля), співачка (сопрано) Н. Іскра (с. Оране), актор, режисер О. Ходимчук (с. Кропивня); Герої Рад. Союзу І. Сергієнко (с. Хочева), Н. Сосніна, П. Черненко (обидва — с. Кухарі).