ІВА́НКІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічній частині Київської області (найбільший в Україні). Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від серпня 1941 до листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1963 до І. р. при­єд­нано 6 сільрад колиш. Димер. р-ну та 5 сільрад Поліс. р-ну, 1988 — насел. пункти ліквідованого Чорнобил. р-ну. 1999 у звʼязку з від­селе­н­ням мешканців із зони від­чуже­н­ня ЧАЕС знято з обліку 56 сіл. Площа 3,6 тис. км2 (зона від­чуже­н­ня — 1,82 тис. км2). Насел. 35 374 особи (2001), пере­важно українці. У складі р-ну — смт Іванків та 80 сільс. насел. пунктів. Іванків. райраді під­порядк. м. Чорнобиль. Лежить у межах Поліської низовини. Поверх­ня — пологохвиляста рівнина з чергува­н­ням морен­но-зандр. пасом, під­вищених лесових о-вів і заболочених знижень. Є поклади піску та торфу. Річки (бас. Дніпра): Тетерів, Здвиж, Жерів, Вересня. Ґрунти пере­важно дерново-підзолисті (70 %), зу­стрічаються сірі лесові, дернові, лучні, торфово-болотні. Пл. лісів 68,1 тис. га (сосна, дуб, береза, осика). Охороняються місц. значе­н­ня орнітол. заказники Чапля, Чорний лелека, ботан. памʼятки природи Дво­ярусні насадже­н­ня (2), Змішані насадже­н­ня, Сосново-дубові насадже­н­ня, Соснові насадже­н­ня (4). Гол. пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі. Роз­винуті мʼясне скотарство, конярство, вирощува­н­ня зерн., тех. і корм. культур. Пл. с.-г. угідь 81,2 тис. га, орних земель — 52,4 тис. га. Зареєстровано 10 с.-г. вироб. ко­оперативів, 8 с.-г. ТОВів, 2 с.-г. ВАТи, 2 фермер. господарства. У І. р. — 30 заг.-осв. шкіл, рай. ліцей, Будинок дит. та юнац. творчості, дит. будинок, 5 до­шкіл. закладів; 16 Будинків культури, 41 клуб, 46 б-к, Іванківський історико-крає­знавчий музей, музей ткацтва (с. Обуховичі); рай. лікарня, 5 дільнич. лікарень, 52 фельдшер.-акушер. пункти, 2 будинки для інвалідів і людей похилого віку; ДЮСШ; готель; від­діл. 3-х банків. Виходить г. «Трибуна праці». Реліг. громади: 14 — УПЦ МП, 3 — УПЦ КП, 1 — УАПЦ, 4 — євангел. християн-баптистів, 1 — адвентистів сьомого дня. Памʼятки архітектури: церква св. Косьми і Даміана у с. Коленці (1874), церква Івана Богослова у с. Сидоровичі (кін. 16 ст.), церква Олександра Невського у с. Феневичі (кін. 19 ст.), церква Св. Богородиці у с. Мусійки (1902). І. р. славиться нар. умільцями, які виробляють рушники, доріжки, сорочки. Серед видат. уродженців — філософи В. Василенко (с. Леонівка) та В. Ільїн (с. Роз­важів), літературо­знавець і критик Л. Демʼянівська (с. Тетерівське), страти­граф-палеонтолог С. Горак (с. Станишівка), математик Н. Губарені (с. Захарівка), лікар Ю. Гурженко (с. Роз­важів), фахівець у галузі харч. технологій А. Забродський (с. Сидоровичі), мово­знавець В. Мусієнко (с. Обуховичі), право­знавець О. Михайленко (с. Піски), економісти В. Рабштина (с. Русаки) та А. Шершньов (с. Красилівка); письмен­ники О. Мусієнко (с. Станишівка), Г. Іваненко (с. Леонівка); майстри декор. роз­пису нар. художник УРСР Марія та її син засл. художник України Федір Примаченки (с. Боло­т­тя), майстрині худож. ткацтва засл. майстер нар. творчості УРСР О. Бондарева (с. Обуховичі), М. Пособчук, її донька нар. художник України Ганна, онуки засл. художник України Валентина та Олена Вереси (с. Обуховичі), живописець Д. Сироватка (с. Горностайпіль); музико­знавець, фольклорист М. Береговський (с. Термахівка), артистка, нар. арт. РФ Р. Вино­градова (с. Жеревпі­л­ля), спів­ачка (сопрано) Н. Іскра (с. Оране), актор, режисер О. Ходимчук (с. Кропивня); Герої Рад. Союзу І. Сергієнко (с. Хочева), Н. Сосніна, П. Черненко (обидва — с. Кухарі).