ЗА́ЙЦЕВ Кирило Йосипович (28. 03 (09. 04). 1887, С.-Петербург — 26. 11. 1975, м. Джор­данвілл, шт. Нью-Йорк, США) — церковний діяч РПЦ за кордоном, богослов. Закін. екон. від­діл. С.-Петербур. політех. ін­ституту (1912), де був залиш. для під­готовки до професор. зва­н­ня. Після більшов. пере­вороту 1917 при­єд­нався до армії генерала П. Врангеля. 1920 емігрував, працював приват-доцент Рос. юрид. ф-ту, проф. Рос. ін­ституту с.-г. кооперації у Празі. Від 1928 — у Парижі, де редагував г. «Возрождение» та «Рос­сия и славянский мир», брав участь у діяльності спілки «Єд­ність», організов. на противагу тим білорус. та укр. емі­грантам, які намагалися роз­ділити закордон­ні наук. кола за нац. ознакою. 1935–36 — ректор Харбін. пед. ін­ституту, 1936–38 — проф. політ. економіки Харбін. університету. 28 серпня 1945 єпис­копом Іоаном (Максимовичем) рукопоклад. на священика. 1949 ви­їхав до США. 31 грудня того ж року прийняв чернечий постриг з імʼям Костянтин. Від 1950 — проф. пастир. богословʼя і рос. літ-ри у семінарії Свято-Троїц. монастиря (Джор­данвілл), ред. ж. «Православная Русь». 1954 во­звед. у сан архімандрита. Наукові дослідже­н­ня: адм. право, рос. історія, література й культура, богословʼя. В еміграції різко ви­ступав проти Моск. патріархії, засуджував надмірну свободу Заходу, що, на його думку, незворотно веде до служі­н­ня Антихристу.