Закарпатська карстова область

Визначення і загальна характеристика

ЗАКАРПА́ТСЬКА КА́РСТОВА О́БЛАСТЬ — територія на Закарпатській низовині, у пів­ден­но-східній частині Закарпатської області. Площа 0,14 тис. км². У гео­структур. від­ношен­ні приурочена до Закарпатського прогину. Характеризується наявністю соляно-діапірових структур, в яких утворюються 2 типи карсту — покритий і голий. Поклади солі приурочені до міоцен. піщано-глинистих від­кладів. Типовими поверхн. формами карст. і карст.-ерозій. рельєфу є останці, яри, улоговини, озера, карст. лійки, понори і карри, а під­зем. карсту — порожнини і печери. Остан­ні ві­домі у межах Солотвин. родовища камʼяної солі. Товща покладів камʼяної солі сягає 100–490 м, пром. запаси соляної руди становлять 360 млн т. На глиб. 300 м і більше функціонують Солотвин. соляні шахти, виробки яких використовують не лише для видобува­н­ня камʼяної солі, а й для спелеотерапевт. потреб — лікува­н­ня хворих на бронхіал. астму, артрит, ревматизм, радикуліт, екзему тощо. У місцях виходу на поверх­ню купола Солотвин. масиву камʼяної солі є провали, в яких утворилися соляні озера (найбільше — Кунігунда). Остан­нім часом над шахт. полями активізувалися карст.-провальні процеси, які становлять небезпеку для будівель і комунікацій. У складі З. к. о. виділяють 3 карст. р-ни: Новоселиц., Тереблян. та Солотвинський. Найзакарстованіша тер. Солотвин. р-ну, є декілька соляних печер довжиною в десятки метрів. Актив. прояв карсту зумовлений як природ. (ви­східні неотектон. рухи), так і техноген. (видобува­н­ня солей, дренува­н­ня під­зем. вод, вплив буд. діяльності тощо) чин­никами.

І. П. Ковальчук

Завантажити статтю