Закарпатський інститут агропромислового виробництва УААН

ЗАКАРПА́ТСЬКИЙ ІН­СТИТУ́Т АГРО­ПРОМИСЛО́ВОГО ВИРОБНИ́ЦТВА УААН — наукова установа, що за­ймається науковим забезпече­н­ням агро­промислового виробництва області. Засн. 1946 як Закарп. держ. обл. с.-г. дослідна станція у с. Велика Бакта Берегів. р-ну шляхом обʼ­єд­на­н­ня комплекс. дослід. станції Укр. НДІ землеробства, Берегів. опор. пункту ВНДІ вино­градарства і виноробства та Закарп. опор. пункту ВНДІ чаю і субтропіч. культур. 1989 реорганіз. в Ін­ститут з сучас. на­звою з при­єд­на­н­ням Гір.-карпат. дослід. станції (с. Нижні Ворота Воловец. р-ну) й лаб. захисту ґрунтів від ерозії в багаторіч. насадже­н­нях Карпат. зони Укр. НДІ захисту ґрунтів від ерозії. Від 1990 під­порядк. УААН. У структурі — 5 від­ділів (землеробства і рослин­ництва, селекції та насін­ництва, багаторіч. насаджень, тварин­ництва, економіки), 13 лаб., а також дослідні господарства у с. Велика Бакта й «Агрофірма “Еліта”» в с. Ратовці Ужгород. р-ну та гір. наук. під­роз­діл у с. Нижні Ворота. Осн. напрями наук. діяльності: роз­робле­н­ня ґрунтозахис. систем землеробства і технологій вирощува­н­ня с.-г. культур у Карпат. регіоні; виведе­н­ня високо­продуктив. сортів і гібридів кукурудзи, картоплі, багаторіч. трав, тютюну, плод. культур, вино­граду; вдосконале­н­ня системи насін­ництва с.-г. культур, заходів їх захисту від хвороб, шкідників та бурʼянів; ви­вче­н­ня про­блем викори­ста­н­ня нетрадиц. корм. і смак. добавок у годівлі с.-г. тварин; створе­н­ня високо­продуктив. порід великої рогатої худоби, свиней та овець; роз­робле­н­ня ресурсоощад. технологій отрима­н­ня біо­логічно чистої продукції, екологічно без­печ. технологій у рослин­ництві й тварин­ництві; під­вище­н­ня продуктивності АПК Карпат. регіону; об­ґрунтува­н­ня рац. систем веде­н­ня с.-г. виробництва у господарствах різних форм власності. Спів­роб. створили сорти картоплі Ужгородська, Свалявська, Гірська, кукурудзи — Закарпатська жовта зубоподібна, тютюну — Жовтолистий 36, Символ 4, ВМС 24, Бравий 200, Спектр, перцю солодкого — Бактянець, любистку лікарського — Мрія та ін.; вивели закарпатський тип овець породи прекос. Нині працюють 67 н. с., з яких 6 д-рів і 15 канд. н. Серед ві­домих науковців — В. Шепа, Ф. Палфій, І. Макар, Г. Гуцуляк, Ф. Топольний, О. Алмаші, О. Малик. Видає між­від. темат. наук. зб. «Про­блеми агро­промислового комплексу Карпат» (від 1991). Перший дир. — І. Доброхліб (1946–55), нині — А. Балян (від 1996).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю