ЗАКШЕ́ВСЬКИЙ Станіслав (Zakrzewski Stanisław; 13. 12. 1873, Варшава — 15. 03. 1936, Львів) — польський історик. Закін. Яґел­лон. університет у Кракові, де захистив доктор. (1900) і габілітац. (1903) дис., навч. у Віден. і Берлін. університетах та Папській школі палео­графії, дипломатики і архівістики в Римі. Від 1905 працював у Львів. університеті: 1907–36 — проф., завідувач кафедри історії Польщі. Також очолював Польс. істор. товариство (1923–32, 1934–36), ред. часопису «Kwartalnik Historyczny» (1914–17). У 1928–35 був сенатором від Без­парт. блоку спів­праці з урядом. У політ. житті прагнув довести істор. права Польщі на Галичину, Волинь, Холмщину й Під­ляш­шя, однак у наук.-пед. діяльності залишався нейтральним, виховав багатьох учнів, серед яких були й українці (М. Андрусяк, В. Черевко). Надавав особл. значе­н­ня політ. історії як засобу формува­н­ня нац. сві­домості поляків, наголошував на провід. ролі видат. осіб та інтуїції як методу істор. пі­зна­н­ня. Дійсний член Польс. академії знань (Краків), Львів. наук. товариства та ін.