Закшевський Станіслав
ЗАКШЕ́ВСЬКИЙ Станіслав (Zakrzewski Stanisław; 13. 12. 1873, Варшава — 15. 03. 1936, Львів) — польський історик. Закін. Яґеллон. університет у Кракові, де захистив доктор. (1900) і габілітац. (1903) дис., навч. у Віден. і Берлін. університетах та Папській школі палеографії, дипломатики і архівістики в Римі. Від 1905 працював у Львів. університеті: 1907–36 — проф., завідувач кафедри історії Польщі. Також очолював Польс. істор. товариство (1923–32, 1934–36), ред. часопису «Kwartalnik Historyczny» (1914–17). У 1928–35 був сенатором від Безпарт. блоку співпраці з урядом. У політ. житті прагнув довести істор. права Польщі на Галичину, Волинь, Холмщину й Підляшшя, однак у наук.-пед. діяльності залишався нейтральним, виховав багатьох учнів, серед яких були й українці (М. Андрусяк, В. Черевко). Надавав особл. значення політ. історії як засобу формування нац. свідомості поляків, наголошував на провід. ролі видат. осіб та інтуїції як методу істор. пізнання. Дійсний член Польс. академії знань (Краків), Львів. наук. товариства та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Historia polityczna Polski. Okres do schyłku XII wieku. Kraków, 1917; Bolesław Chrobry Wielki. Lwów, 1925; Zagadnienia historyczne. Т. 1–2. Lwów, 1936.
Рекомендована література
- К. Śreniowska. Stanisław Zakrzewski. Przyczynek do charakterystyki prądów ideologicznych w historiografii polskiej 1893–1936. Łódź, 1956;
- Złota księga historiografii lwowskiej XIX i XX wieku. Rzeszów, 2007.
Завантажити статтю
Людина  (etnografiya).jpg)
