Залізистий кварцит
ЗАЛІ́ЗИСТИЙ КВАРЦИ́Т — метаморфічна гірська порода хемогенно-осадового походження, що складається переважно з кварцу, магнетиту, гематиту, мартиту. Серед різновидів — джеспіліт, ітабірит, таконіт. Залізистий кварцит — найпоширеніша складова залізисто-кремʼянистої формації. При вмісті Fe 25–30 % — промислова залізна руда. Розрізняють залізисті кварцити тонко- (до 3 мм), середньо- (3–10 мм) і широкосмугові (понад 10 мм). Колір — сірий, червоно-сірий, бурий, іржавий. При мінливому хімічному складі сума виходів SiO2, FeO, Fe2O3 складає понад 90 %: SiO2 — 30–70 %, FeO — 5–20 %, Fe2O3 — 10–40 %. Родовища залізистих кварцитів приурочені до докембрійських щитів і платформ. Вони розташовуються разом з іншими осадовими й ефузивними гірськими породами в протяжних синклінальних структурах, які здебільшого мають протерозойський або архейський вік. Питома вага залізистого кварциту 3240–4290 кг/м3. Міцність на стиск при незначному вмісті силікатів 370–400 МПа, при вмісті силікатів бл. 10 % — 170–190 МПа. На території України залізисті кварцити неокисненого типу докембрійських формацій УЩ утворюють родовища т. зв. бідних (мартитових) руд з вмістом заліза 15–45 %. У зоні окиснення при вилуговуванні кварцу виникли багаті руди гематитового складу (46–70 % Fe). Родовища, повʼязані з залізистими кварцитами Криворізького залізорудного басейну, Кременчуцького залізорудного району та Білозерського залізорудного району, є основними постачальниками залізорудної продукції України. Усі найбільші родовища залізистого кварциту з запасами руди у мільярди та десятки млрд т належать до нижньопротерозойських евгеосинклінальних відкладів, що пройшли метаморфізм фації зелених сланців. Головні мінерали залізистого кварциту цієї формації: кварц, магнетит, гематит, кумінгоніт, біотит, хлорит, лужні амфіболи, піроксени. Структура кварцитів переважно тонко- та дрібнозерниста, іноді середньозерниста, текстура шарувата і плойчаста. Родовища вказаної формації залягають в осадових і, частково, вулканогенно-осадових породах. Вони отримали назву родовищ криворізького типу (або типу оз. Верхнє). Найглибші зміни метаморфізму характерні для посередніх родовищ (сотні млн т), які залягають в метаморфізованих осадово-вулканогенних породах і належать до т. зв. ківатинського типу — за однойменною залізорудною формацією у Канаді. Невеликі за запасами (десятки, перші сотні млн т) поклади повʼязані з глибоко метаморфізованими родовищами гранулітної формації архейського віку. Структура кварцитів у них крупнозерниста, текстура шарувата та неясно плойчаста.
