Залізні руди

ЗАЛІ́ЗНІ РУ́ДИ. До залізних руд зазвичай зараховують природні мінеральні утворення із вмістом заліза в кількостях, економічно вигідних для добування за сучасних технологічних умов. Залізні руди поділяють

за генезисом — на ендогенні, екзогенні, метаморфогенні;
за мінералами, що домінують, — на бурі залізняки, червоні залізняки (гематитомартитові), магнетитові, сидеритові (карбонатні), силікатні;
за станом оброблення — на сирі, рядові, сортовані, збагачені;
за призначенням — на доменні, мартенівські, агломераційні.

Основні промислові типи залізорудних родовищ: родовища залізистих кварцитів і багатих руд, утворених по них; пластові осадові; скарнові залізорудні; комплексні титаномагнетитові. Другорядні: комплексні карбопатитові апатит-магнетитові; залізорудні магно-магнетитові; залізорудні сидеритові; залізорудні та залізомарганцеві оксидні пластові у вулканогенно-осадових товщах; залізорудні пластоподібні латеритні.

Вміст заліза в залізних рудах — від 10 до 72 %. Руди з вмістом заліза до 46 % збагачують. За обсягом видобутку залізних руд Україна посідає одне з провідних місць у світі. Світові розвідані запаси складають близько 160 млрд т; сумарно розвідані запаси України становлять 28,5 млрд т, забалансовані — 10,8 млрд т, прогнозні — 30,4 млрд т, потенційні — 133,5 млрд т. На території України розташовані Криворізький залізорудний басейн, Керченський залізорудний басейн, Кременчуцький залізорудний район, Білозерський залізорудний район, Приазовський залізорудний район. Невеликі родовища залізних руд виявлено у Середньому Побужжі. З 73-х відомих наприкінці 20 ст. родовищ нині експлуатують 23.

Основні місця залягання залізних руд в Україні

Криворізький залізорудний басейн — найбільший залізорудний район і головний гірничовидобувний центр України — розташований на території Дніпропетровської області і являє собою смугу залізистих порід шириною від 2 до 7 км, що простягаються з півдня на північ більш ніж на 100 км уздовж рік Інгулець, Саксагань і Жовта. Площа басейну — 300 км². Широке розповсюдження порід джеспілітової формації обумовлює наявність у ньому промислових родовищ залізних руд, які представлені багатими рудами та рудами, що потребують збагачення (залізисті кварцити). Рудні поклади потужністю від 10 до 100 м групуються в 25 родовищ. Їх розробляють відкритим (80 % від загального видобутку руди) та підземним способами. Кар’єрами головним чином видобувають залізисті кварцити. Глибина розповсюдження багатих залізних руд у Кривбасі складає понад 3,5 км, глибина видобутку досягла 850–1300 м. Залізні руди Кривбасу використовують для потреб чорної металургії України й експортують в країни далекого та ближнього зарубіжжя.

Кременчуцький залізорудний район — на лівому березі Дніпра, у Полтавській області. Він містить низку магнітних аномалій, обумовлених залізистими кварцитами, найзначніша — Кременчуцька магнітна аномалія. Залізисті породи криворізької серії утворюють Кременчуцький синклінорій. Криворізька серія представлена породами новокриворізької (амфіболітової), скелюватої (пісковико-сланцюватої) і гданцівської (залізисто-кременисто-сланцюватої) світ. Основна залізорудна світа — Саксаганська — простежується як смуга субмеридіонального простягання близько 29 км. Її площа — 20 км². Породи криворізької серії перекриті мезозой-кайнозойськими і палеозойськими осадовими утвореннями. Їх потужність — 0–5 м на півдні і до 600–650 м на півночі.

У західній частині Кременчуцького залізорудного району відомі чотири родовища залізистих кварцитів, придатні для відкритих робіт: Горішньо-Плавнінське, Лавриківське, Єристівське, Біланівське. Їхні сумарні розвідані запаси (до глибини 300–700 м) становлять 4,4 млрд т руди із середнім вмістом заліза 32 %. Запаси Кременчуцького (Галещинського) родовища багатих залізних руд (вміст заліза 58,2 %) — 167 млн т. У північній частині району — Василівське, Харченівське, Мануйлівське і Броварківське родовища залізистих кварцитів з прогнозними ресурсами для підземних робіт 11 млрд т. Руду цього району переробляють на концентрат і обкатиші. Його перспективи пов’язані з відпрацюванням руд зі зниженим вмістом заліза.

Білозерський залізорудний район розташований у Запорізькій області, на південному схилі Українського щита. Район шириною 5–20 км простягається в субмеридіональному напрямі на 65 км, площа 1,3 тис. км². У його межах лежать Північно-Білозерське, Південно-Білозерське, Переверзівське родовища.

У геологічній будові беруть участь метаморфізовані осадово-вулканогенні породи архею, які вміщують пласти залізистих кварцитів потужністю від 60–80 до 200–500 м, що простежуються на декілька км. До залізистих кварцитів приурочені пластоподібні поклади багатих залізних руд потужністю до 100 м. У Білозерському районі розвідані запаси залізних руд складають 0,7 млрд т із вмістом заліза 60,6 % (40 % — мартенівські багаті руди). У промисловому значенні Білозерський район — один з найбільших і найперспективніших районів в Україні.

Приазовський залізорудний район розташований на півдні Запорізької і Донецької областей, у межах південно-східної частини Українського щита. Він охоплює Куксунгурське, Маріупольське, Васинівське і Гуляйпільське родовища, які не експлуатують. Загальна площа району — 360 км². Залізні руди приурочені до нижньопротерозойських і архейських утворень залізисто-кремнистої формації.

Куксунгурське родовище відоме з середини XIX століття. Залізні руди — кумінгтоніт-магнетитові і піроксен-магнетитові кварцити — складають пластоподібні поклади. Середній вміст загального заліза в рудах 29–31 %, магнетитового — 25–27 %, оксиду фосфору — до 0,12 %, сірки — до 0,02 %. Розвідані запаси залізних руд до глибини 550 м оцінюють у 335 млн т.

Рудні поклади Маріупольського родовища потужністю 40–70 м приурочені до брахісинклінальних структур розміром упоперек 900–1800 м. Руди піроксен-магнетитового складу містять 32–42 % загального і 18–40 % магнетитового заліза, 0,03–0,28 % оксиду фосфору, 0,02–0,095 % сірчаного ангідриту. Розвідані запаси залізних руд родовища — 277,5 млн т. Загальні запаси руд чотирьох родовищ Приазовського району — 3,5 млрд т — становлять першочергову резервну базу чорної металургії України.

Родовища залізних руд Керченського залізорудного басейну (АР Крим) — Камиш-Бурунське, Ельтиген-Ортельське, Киз-Аульське, Новоселівське, Катерлезьке, Баксинське, Північне, Акманайське — приурочені до мульд і прогинів широтного напряму, що тягнуться на 6–40 км завширшки 1,5–13 км. Загальна площа басейну — 250 км². Рудний горизонт приурочений до морських кімерійських відкладів нижнього пліоцену та представлений пологозалягаючими (1–12°) пластами піщано-глинистих порід із бурими залізняками. Потужність рудних покладів від 0,5–2 м у крайових і до 25–40 м у центральних частинах мульд. Основні типи руд — коричневі, які складені гідроферихлоритом, феримонтморилонітом, гідрогетитом. Є тютюнові лептохлоритові руди. Коричневі руди утворилися у верхній частині пласта внаслідок окиснення тютюнових руд. Переважній частині характерна ослітова текстура. Запаси залізних руд басейну становлять 1,8 млрд т, зокрема 560 млн т коричневих руд (з вмістом заліза 37,5 %). Мінеральний потенціал ослітичних руд в акваторії Азовського моря складає 5 млрд т. Нині видобуток залізної руди тут не здійснюють. Камиш-Бурунське і Ельтиген-Ортельське родовища розробляли кар’єрами з річним видобутком 3,5 млн т коричневих і 2,2 млн т табачних руд (із середнім вмістом заліза 37,5 і 40 % відповідно). Див. також Залізорудна промисловість.

Розмір шрифту

Залізні руди

Основні місця залягання залізних руд в Україні

Рекомендована література

Фотоілюстрації

Інформація про статтю