Записки Українського наукового товариства в Київі
«ЗАПИСКИ́ УКРАЇ́НСЬКОГО НАУКО́ВОГО ТОВАРИ́СТВА В КИ́ЇВІ» Виходили 1908–18 українською мовою неперіодично (усього 18 книг), переважно за ред. М. Грушевського. У кн. 1, 2 надруковано матеріали істор., філол. і природн. секцій Товариства. Від 3-ї кн. — орган істор. і філол. секцій. Через цензурні утиски 1915–16 виходили у Москві під зміненою назвою «Український науковий збірник» (кн. 16–17). Кн. 14 випущена під назвою «Філологічний збірник пам’яті К. Михальчука»; кн. 15 — «Збірник пам’яті Тараса Шевченка. 1814–1914», крім статей про Кобзаря, є «Матеріали до історії Кирило-Мефодіївського братства. Признання кирило-мефодіївців» (М. Костомарова, О. Тулуба, І. Посяди, О. Марковича, М. Гулака, О. Навроцького, Г. Андрузького, Т. Шевченка, П. Куліша, В. Білозерського). Наклад остан. книги майже повністю знищено. Уміщували розвідки та матеріали з різних періодів історії України, історії суспільно-політ. думки, мистецтва, лінгвістики, статистики, археології, літ-ри, фольклору та етнографії, витяги з протоколів засідань Товариства і його секцій, хроніку. Серед авторів — В. Антонович, М. Біляшівський, М. Василенко, М. Возняк, Б. Грінченко, І. Каманін, О. Левицький, В. Модзалевський, І. Огієнко, В. Перетц, І. Франко, В. Щербаківський. Опубл. рукопис 16 ст. «Молитва за ворогів» з коментарями І. Франка, статті й матеріали В. Перетца («Найближчі завдання вивчення української літератури», «Український список “Сказання про індійське царство”», «До біографії П. Житецького — його магістральний іспит» та ін.), Є. Тимченка («Причинки до української діалектології», «До питання про стосунок українських дум до південнослов’янського епосу»), О. Шахматова («До питання про північні перекази про княгиню Ольгу»), Б. Грінченка («Пісня про Дорошенка і Сагайдачного»), О. Требіна («Матеріали до історії української мови з рукописів 15 в. київських бібліотек»), М. Сумцова («Філологічна вага перекладу Потебні “Одіссеї”»), О. Грузинського («“Elegia Alexii” Теофана Прокоповича»), В. Розова («Українська шкільна драма “Успение Богородицы”»), С. Маслова («Наука Леонтія Карповича в неділю перед Різдвом»), В. Адріанової («Київський уривок псалтиря XIV віку»), В. Анайлова («Дві замітки про “Слово о полку Ігоревім”»), Г. Сушицького («До питання про літературну школу 12 ст.»), М. Петрова («Пасхальна вірша, говорена ніби запорожцями своєму гетьманові р. 1795, по рукописному списку Києво-Печерської Лаври»), І. Єрофеїва («Українські думи і їх редакції»), І. Стешенка («“Енеїда” Котляревського і Котельницького в порівнянні з іншими текстами», «Російсько-українські паралелі в творчості Т. Г. Шевченка», «Новий твір Я. Кухаренка “Харько Запорозький кошовий”», «Українські шестидесятники»), М. Возняка («Епізоди культурних зносин галицької і російської України в 1-й половині 19 ст.»). 1924–30 підзаголовок «Записки Українського наукового товариства в Київі» друкували на титулі кількох видань Істор. секцій ВУАН.
Рекомендована література
- Грушевський М. С. Українське наукове товариство в Київі і його наукове видавництво // Зап. Укр. наук. товариства в Київі. 1908. Кн. 1;
- Гермайзе О. Праця Київського Українського Наукового Товариства на тлі наукового життя Наддніпрянської України // Україна. 1929. № 32;
- Щербань Т. О. Історичні дослідження в Українському науковому товаристві (1907–1921 рр.) // УІЖ. 1995. № 1;
- Ляхоцький В. Українське наукове товариство в Києві // КС. 1998. № 6;
- Зайцева З. Український науковий рух: інституціональні аспекти розвитку (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). К., 2006.
Завантажити статтю
