Записки Українського наукового товариства в Київі

Визначення і загальна характеристика

«ЗАПИСКИ́ УКРАЇ́НСЬКОГО НАУКО́ВОГО ТОВАРИ́СТВА В КИ́ЇВІ» Виходили 1908–18 українською мовою неперіодично (усього 18 книг), пере­важно за ред. М. Грушевського. У кн. 1, 2 на­друковано матеріали істор., філол. і природн. секцій Товариства. Від 3-ї кн. — орган істор. і філол. секцій. Через цензурні утиски 1915–16 виходили у Москві під зміненою на­звою «Український науковий збірник» (кн. 16–17). Кн. 14 випущена під на­звою «Філологічний збірник памʼяті К. Михальчука»; кн. 15 — «Збірник памʼяті Тараса Шевченка. 1814–1914», крім статей про Кобзаря, є «Матеріали до історії Кирило-Мефодіївського братства. При­зна­н­ня кирило-мефодіївців» (М. Костомарова, О. Тулуба, І. Посяди, О. Марковича, М. Гулака, О. Навроцького, Г. Андрузького, Т. Шевченка, П. Куліша, В. Білозерського). Наклад остан. книги майже повністю знищено. Уміщували роз­відки та матеріали з різних періодів історії України, історії су­спільно-політ. думки, мистецтва, лінгвістики, статистики, археології, літ-ри, фольклору та етно­графії, витяги з протоколів засі­дань Товариства і його секцій, хроніку. Серед авторів — В. Антонович, М. Біляшівський, М. Василенко, М. Возняк, Б. Грінченко, І. Каманін, О. Левицький, В. Модзалевський, І. Огієнко, В. Перетц, І. Франко, В. Щербаківський. Опубл. рукопис 16 ст. «Молитва за ворогів» з коментарями І. Франка, стат­ті й матеріали В. Пере­тца («Най­ближчі зав­да­н­ня ви­вче­н­ня української літератури», «Український список “Сказа­н­ня про індійське царство”», «До біо­графії П. Житецького — його магістральний іспит» та ін.), Є. Тимченка («Причинки до української діалектології», «До пита­н­ня про стосунок українських дум до пів­ден­нословʼянського епосу»), О. Шахматова («До пита­н­ня про пів­нічні пере­кази про княгиню Ольгу»), Б. Грінченка («Пісня про Дорошенка і Сагайдачного»), О. Требіна («Матеріали до історії української мови з рукописів 15 в. київських бібліотек»), М. Сумцова («Філологічна вага пере­кладу Потебні “Одіс­сеї”»), О. Грузинського («“Elegia Alexii” Теофана Прокоповича»), В. Роз­ова («Українська шкільна драма “Успение Богородицы”»), С. Маслова («Наука Леонтія Карповича в неділю перед Різдвом»), В. Адріанової («Київський уривок псалтиря XIV віку»), В. Анайлова («Дві замітки про “Слово о полку Ігоревім”»), Г. Сушицького («До пита­н­ня про літературну школу 12 ст.»), М. Петрова («Пасхальна вірша, говорена ніби запорожцями своєму геть­манові р. 1795, по рукописному списку Києво-Печерської Лаври»), І. Єрофеїва («Українські думи і їх редакції»), І. Стешенка («“Енеїда” Котляревського і Котельницького в порівнян­ні з іншими текс­тами», «Російсько-українські паралелі в творчості Т. Г. Шевченка», «Новий твір Я. Кухаренка “Харько Запорозький кошовий”», «Українські шестидесятники»), М. Возняка («Епізоди культурних зносин галицької і російської України в 1-й половині 19 ст.»). 1924–30 підзаголовок «Записки Українського наукового товариства в Київі» друкували на титулі кількох ви­дань Істор. секцій ВУАН.

Літ.: Грушевський М. С. Українське наукове товариство в Київі і його наукове видавництво // Зап. Укр. наук. товариства в Київі. 1908. Кн. 1; Гермайзе О. Праця Київського Українського Наукового Товариства на тлі наукового життя Над­дні­прянської України // Україна. 1929. № 32; Щербань Т. О. Історичні дослідже­н­ня в Українському науковому товаристві (1907–1921 рр.) // УІЖ. 1995. № 1; Ляхоцький В. Українське наукове товариство в Києві // КС. 1998. № 6; Зайцева З. Український науковий рух: ін­ституціональні аспекти роз­витку (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). К., 2006.

І. Л. Бутич, О. В. Ясь

Завантажити статтю