ЗАГРА́ДНИК Освальд (Zahradník Osvald; 16. 11. 1932, с. Великий Бочков, нині смт Великий Бичків Рахів. р-ну Закарп. обл.) — словацький драматург. Закін. Карлів університет (Прага, 1957). Працював реж. Чехословац. радіо у м. Банська Бистриця (1961–71) та Братиславі (1971–73), у Міністерстві культури (1973–76), Словац. нац. театрі (1976–79), Спілці словац. драматургів (від 1979). У творчості роз­глядає про­блеми спів­від­ноше­н­ня реальності та ілюзорності людського світу, стосунків батьків і дітей, теми війни та словац. державності. Дебютував на поч. 50-х рр. оповіда­н­нями. Від 1967 пише ви­стави для радіо і телебаче­н­ня. Перша ж його театр. пʼєса «Sólo pre bicie (hodiny)» (1972, Словац. нац. театр; Державна премія Словац. Соціаліст. Респ., 1974) здобула популярність. 1976 її по­ставив Укр. нац. театр у м. Пряшів (нині Словач­чина) в перекл. Ю. Дацка та по­становці реж. Й. Фельбаби під на­звою «Соло для годин­ника з боєм». В Україні по­ставлена 2007 реж. О. Білозубом у Нац. укр. драм. театрі ім. І. Франка (Київ) під на­звою «Соло для годин­ника з пере­дзвоном». Для театру З. створив також пʼєси «Zurabája alebo Epitaf pre» (1973), «Prekroč svoj tieň» (1974), «Sonatína pre páva» (1976), «Čas brieždenia» (1984), «Prelúdium v mol» (1984), «Post scriptum» (1986), «Polostrovy vianočné» (1987), «Pät` hier» (1988), «Prominenti na úrazovke» (1989). Ви­стави З. ідуть також на сценах театрів РФ, Угорщини, Німеч­чини, Польщі, Фінляндії та ін.