Криницина Маргарита Василівна
КРИНИ́ЦИНА Маргарита Василівна (07. 10. 1932, смт Нова Ляля, нині місто Свердловської обл., РФ — 10. 10. 2005, Київ) — актриса. Дружина Є. Онопрієнка, мати А. Суріної. Народний артист України (1996). Член Національної спілки кінематографістів України (1962). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2002). Закінчила Всеросійський державний інститут кінематографії (Москва, 1955; майстерня Б. Бібикова, О. Пижової). Відтоді працювала на Національній кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка; водночас 1978–99 — у Театрі-студії кіноактора (обидві — Київ). К. — яскрава гострохарактерна комедійна і драматична актриса, володіла мистецтвом імпровізації, пластичного перевтілення. Зіграла роль Проні Прокопівни у шедеврі українського кінематографа «За двома зайцями» (1961, режисер В. Іванов; Державна премія України імені О. Довженка, 1999), яка принесла їй акторську славу. 1999 на Андріївському узвозі в Києві встановлено памʼятник головним героям стрічки — Проні Прокопівні і Свириду Голохвостому (О. Борисов). Про К. знято документальний фільм «Ах, не говоріть мені про любов» (2002, режисер Н. Соболєва).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Аеліта («Приємна жінка із квіткою і вікнами на північ» Е. Радзинського); у кіно — Продавщиця («Доброго ранку», реж. А. Фролов), Олена («Вольниця», реж. Г. Рошаль; обидва — 1955), Мати («Це було навесні», 1959, реж. А. Войтецький, К. Гаккель), Ельвіра («Катя-Катюша», 1960, реж. Г. Ліпшиць), Самогонниця («Стежки-доріжки», 1963, реж. О. Борисов, А. Войтецький), Клава («Рогатий бастіон», 1964, реж. П. Василевський), Руда («Весілля в Малинівці», реж. А. Тутишкін), Стеша («Циган», реж. Є. Матвєєв), Гафійка («Вій», реж. К. Єршов, Г. Кропачов; усі — 1967), Тодоська («Між високими хлібами», реж. Л. Міліонщиков), Досиця («Дивитися в очі», реж. В. Луговський; обидва — 1970), Катерина Федорівна («Інспектор карного розшуку», 1971), Курбатова («Будні карного розшуку», 1973; обидва — реж. С. Цибульник), Ванда («Дні Турбіних», 1976, реж. В. Басов), Олександра Безрідна («Віщує перемогу», реж. В. Сивак), Одарка («Женці», реж. В. Денисенко; обидва — 1978), Євдокія («Годинникар і курка», 1989, реж. А. Степаненко), Галина Вікторівна («Тисячу доларів в один бік», 1991, реж. О. Сурін).
Людина 