Заруба Юрій Володимирович
ЗАРУ́БА Юрій Володимирович (21. 04. 1914, с. Нова Прага, нині смт Олександрій. р-ну Кіровогр. обл. — 12. 05. 1973, Київ) — публіцист. Чоловік М. Підтиченко. Член СПУ (1952). Державні нагороди СРСР. Закін. Кам’ян. металург. технікум (нині м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл., 1933), навч. в Укр. інституті іноз. мов (Харків, 1941–42), ВПШ при ЦК ВКП(б) (1945–48). Працював на комбінаті «Запоріжсталь» (1933–34), у радгоспі в Азербайджані (1934–35). Від 1935 — у пресі, зокрема заст. ред. г. «Молодь України» (1943–45), ред. ж. «Блокнот агітатора» (1948–51), заст. ред. ж. «Коммунист Украины» (1952), нач. відділу преси МЗС УРСР (1953–63), відп. ред. г. «Радянська Україна» (1963–65; усі — Київ). Почав друкуватися від 1935. Автор низки фейлетонів, нарисів, рецензій, оглядів.
Літ.: Юрій Володимирович Заруба: [Некролог] // ЛУ. 1973, 18 трав.
О. В. Шугай
Рекомендована література
- Юрій Володимирович Заруба: [Некролог] // ЛУ. 1973, 18 трав.