КРИНИ́ЧКА Панас Іонович (Іовович) (?, с. Мо­­шурів Уманського пов. Київської губернії, нині Тальнівського обл. — 28. 04. 1930) — отаман. До 1914 учителював, захоплювався поезією. З початку 1-ї світової війни мобілізований до російської армії. Був головою ради 158-го полку (1917). У 1918–19 — секретар управи у рідному селі. З загоном односельчан при­єд­нався до звенигородсько-таращанського пов­ста­н­ня проти німецьких військ (1918), під час 1-го Зимового походу Армії УНР по­стачав продукти та фураж для Київської дивізії отамана Ю. Тютюн­ни­ка (1919). Курін­ний отаман Пов­станської дивізії Уманьщини, активний учасник антибільшовицьких пов­стань 1920 і 1921. Діяв у ра­йоні Тальне — Звенигородка — Лисянка — ліс Зелена Брама, під­тримував звʼязок із отаманом Квітковським (Цвітковським). Остан­ній бій із частинами Червоної армії провів на­прикінці 1921 по­близу с. Вино­град (нині Лисянського обл.). Пере­йшов на нелегальне становище, під чужим прі­звищем учителював у м. Катеринослав (нині Дні­­пропетровськ). 1922 заарештований, 26 серпня 1924 засуджений до роз­стрілу, який замінено на 10 р. увʼязне­н­ня. 1927 амністований. 1928 заарештований вдруге, засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 1989.