КРИПТОЗО́Й (від крипто... і ...зой) — най­давніший довготривалий етап (еон) геологічної історії роз­витку земної кори та від­клади, які утворилися в той час. Інша назва — докембрій. Тривалість К. визна­чено від часу виникне­н­ня найдавніших порід до початку кембрійського періоду (570 млн р.; див. Кембрійський період і кембрійська система). Охоплює Архейську і Протерозойську ери та гірські по­роди, які тоді утворилися, — граніти, гранітоїдні гнейси, мігматити, амфіболіти, кременисті сланці, кварцити, пісковики, гли­нисті сланці тощо. У К. тривалий час панували геократичні умови, від­бувався інтенсивний вулканізм і формувалася первісна ат­мо­сфера, гідро­сфера та континентальна земна кора. Лише у 2-й половині протерозою зʼявилися перші морські басейни та таласократичні умо­ви. Оскільки в атмо­сфері не бу­ло вільного кисню і озонового екрану, первісні примітивні організми — синьозелені водорості — виникали у водних басейнах, де від сонячних променів їх захищала певна товща води. Завдяки фотосинтезу вони виробляли органічну речовину із вуглекислоти і води та продукували вільний ки­сень. Після утворе­н­ня озонового ек­рану на суші почала роз­по­всюджуватися рослин­ність. Вільний кисень сприяв зароджен­ню в пізньому рифеї багатоклітин­них ор­ганізмів. У вендському періоді (див. Вен­дська система і вендський період) вже існувало понад 20 родів без­скелетних типів кишковопорожнин­них і членистоногих. 600 млн р. тому від­бувся справжній біо­логічний вибух — масове пошире­н­ня майже всіх типів організмів, крім хордових. Протягом К. внаслідок тектоно-магматичних процесів виникли Український, Балтійський, Канадський та ін. щи­ти і первісні платформи, най­більші родовища залізних, уранових, марганцевих, мідних, свинцевих, цинкових руд.