Криптозой
КРИПТОЗО́Й (від крипто... і ...зой) — найдавніший довготривалий етап (еон) геологічної історії розвитку земної кори та відклади, які утворилися в той час. Інша назва — докембрій. Тривалість К. визначено від часу виникнення найдавніших порід до початку кембрійського періоду (570 млн р.; див. Кембрійський період і кембрійська система). Охоплює Архейську і Протерозойську ери та гірські породи, які тоді утворилися, — граніти, гранітоїдні гнейси, мігматити, амфіболіти, кременисті сланці, кварцити, пісковики, глинисті сланці тощо. У К. тривалий час панували геократичні умови, відбувався інтенсивний вулканізм і формувалася первісна атмосфера, гідросфера та континентальна земна кора. Лише у 2-й половині протерозою зʼявилися перші морські басейни та таласократичні умови. Оскільки в атмосфері не було вільного кисню і озонового екрану, первісні примітивні організми — синьозелені водорості — виникали у водних басейнах, де від сонячних променів їх захищала певна товща води. Завдяки фотосинтезу вони виробляли органічну речовину із вуглекислоти і води та продукували вільний кисень. Після утворення озонового екрану на суші почала розповсюджуватися рослинність. Вільний кисень сприяв зародженню в пізньому рифеї багатоклітинних організмів. У вендському періоді (див. Вендська система і вендський період) вже існувало понад 20 родів безскелетних типів кишковопорожнинних і членистоногих. 600 млн р. тому відбувся справжній біологічний вибух — масове поширення майже всіх типів організмів, крім хордових. Протягом К. внаслідок тектоно-магматичних процесів виникли Український, Балтійський, Канадський та ін. щити і первісні платформи, найбільші родовища залізних, уранових, марганцевих, мідних, свинцевих, цинкових руд.