КРИПʼЯКЕ́ВИЧ Петро-Франц (19. 10. 1857, с. Горишів Польський, нині Люблінського воєводства, Польща — 24. 01. 1914, Львів) — богослов. Батько Івана, дід Петра-Бог­дана та Романа Крипʼякевичів. Закінчив гімназію (1880), на­вчався у Греко-католицькій духовній семінарії у Львові. 1885 рукопокладений у сан священика, служив вікарієм при соборі святого Юра, 1887–91 — адміністратором церкви святих апостолів Петра і Павла у Львові, катехитом народних шкіл. 1891 — секретар провінційного синоду Української греко-католицької церкви; 1891–95 — парох у с. Гнилиці Великі (нині Гнилиці Під­волочиського ра­йону Тернопільської обл.); від 1895 — катехит 4-ї гімназії у Львові. 1903 у Ві­денському університеті здобув ступінь доктора богословʼя, готував габілітаційну працю «De hymnographia Mariana in ecclesia Graeca» («Богородиця у гімно­графії Східної Церкви»), яка частково опублікована посмертно у «Записках Наукового товариства імені Шевченка» (1914, том 121; 1917, том 123/124). Автор статей з історії Церкви, патристики, богословʼя і літургіки.