Крип’якевич Петро-Франц
КРИП’ЯКЕ́ВИЧ Петро-Франц (19. 10. 1857, с. Горишів Польський, нині Люблін. воєводства, Польща — 24. 01. 1914, Львів) — богослов. Батько Івана, дід Петра-Богдана та Романа Крип’якевичів. Закін. гімназію (1880), навч. у Греко-катол. духов. семінарії у Львові. 1885 рукопоклад. у сан священика, служив вікарієм при соборі св. Юра, 1887–91 — адміністратором церкви св. апостолів Петра і Павла у Львові, катехитом нар. шкіл. 1891 — секр. провінц. синоду УГКЦ; 1891–95 — парох у с. Гнилиці Великі (нині Гнилиці Підволочис. р-ну Терноп. обл.); від 1895 — катехит 4-ї гімназії у Львові. 1903 у Віден. університеті здобув ступ. д-ра богослов’я, готував габілітац. працю «De hymnographia Mariana in ecclesia Graeca» («Богородиця у гімнографії Східної Церкви»), яка частково опубл. посмертно у «Записках НТШ» (1914, т. 121; 1917, т. 123/124). Автор статей з історії Церкви, патристики, богослов’я і літургіки.
Рекомендована література
- Ясіновський Ю. Премія Петра-Франца Крип’якевича за наукові праці з візантиністки // Вісн. НТШ. 2007. Ч. 38.