Зернове господарство
ЗЕРНОВЕ́ ГОСПОДА́РСТВО — галузь агропромислового комплексу, завданням якої є виробництво зерна шляхом вирощування зернових культур. З. г. формує продовол. фонд і постачає фуражне зерно тваринництву, створює резервні держ. запаси і забезпечує продукцію для експорту.
Україна належить до осн. країн-виробників зерна і за його валовими зборами поступається лише Китаю, США, Індії, РФ, а в Європі — Франції та в останні роки — Німеччині. Посівна площа всіх с.-г. культур в Україні 2009 становила 27,0 млн га; осн. місце у її структурі займали зерн. культури (58,7 %). Серед зернових найбільші площі відведено під озиму пшеницю і ярий ячмінь. З. г. України протягом 20 ст. зазнало знач. структур. змін. Станом на 1913 площа посіву зерн. культур становила 24,7 млн га, середня врожайність — 9,4 ц/га, валове виробництво — 23 156,9 тис. т. Згодом зменшилися посівні площі: 1950 — 20,0 (врожайність 10,2 ц/га); у 1960 — 13,7 (15,2); у 1970 — 15,5 (22,8); у 1980 — 16,5 (23,1); у 1990 — 14,5 (35,1); у 2000 — 12,6 (19,4). Тривалий час З. г. було зорієнтоване переважно на виробництво продовол. зерна, від 1940-х рр. значно зросли потреби у корм. зерні. Впровадження інтенсив. індустріал. технологій вирощування с.-г. культур у 1980-х рр. вивело Україну на 3-є м. у світі після США та Канади з валового виробництва зерна (52–53 млн т) і з його розрахунку на особу (1 т). В останні роки посівна площа зерн. культур коливалася від 15,6 млн га (2001) до 12,5 (2003) та 15,8 (2009). Макс. валові збори спостерігалися 2001 (39,7 млн т), 2004 (41,8 млн т) і 2009 (46,0 млн т), значно менші — 2005 (38,0 млн т), 2006 (34,2 млн т), 2007 (29,3 млн т). Відповідно знизилося і виробництво зерна на одну особу: від 816 кг у 2001 до 732 кг у 2006.
З. г. України територіально розташоване відповідно до особливостей природно-екон. зон. На Поліссі зернові займають 2,1–2,3 млн га, або 40–45 % посів. площ. Найбільше тут вирощують жита (60–65 % валового збору України) та зернобобових культур; виробляють 6 % товар. зерна, 1/6 валового збору гречки та ячменю, 10 % пшениці. В Лісостепу зернові вирощують на пл. бл. 5 млн га (40–50 % посів. площ). Осн. зерн. культура — озима пшениця (понад 2 млн га), вирощують також кукурудзу на зерно, ячмінь та зернобобові. У цій зоні виробляють 64 % гречки, 40 % пшениці, ячменю і проса, 35 % кукурудзи, 27 % жита від їх валових зборів в Україні. У Степу зернові займають 6,5–7 млн га (55 % посів. площ). Осн. культури — озима пшениця, кукурудза на зерно, ячмінь, просо, рис. Тут вирощують бл. 50 % зернових України, 100 % рису, 60 % кукурудзи, 53 % проса, 50 % пшениці, 43 % ячменю. Потенціал сучас. сортів кукурудзи сягає 130 ц/га, озимої пшениці — 110 ц/га, ярого ячменю — 95 ц/га.
Проблеми розвитку З. г. в Україні вивчають установи УААН: Інститути зерн. господарства (Дніпропетровськ), рослинництва (Харків), землеробства пд. регіону (Херсон), Селекц.-генет. інститут (Одеса), Миронів. інститут пшениці (Київ. обл.), Дослідна станція рису (м. Скадовськ Херсон. обл.). У цій галузі працюють представники наук. шкіл Є. Лебедя, В. Цикова, Б. Дзюбецького, М. Литвиненка, А. Лінчевського, А. Шевченка. Підготовку фахівців здійснюють Нац. університет біоресурсів і природокористування України (Київ), Харків., Дніпроп., Львів., Одес. аграр. університети та ін. Досягнення висвітлюють період. вид. «Зерно», «Зерно і хліб», «Хранение и переработка зерна».
Рекомендована література
- Мусатов А. Г. Ранні зернофуражні культури. К., 1992;
- Домашнев П. П., Дзюбецкий Б. В., Костюченко В. И. Селекция кукурузы. Москва, 1992;
- Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур: Навч. посіб. Л., 2002;
- Циков В. С. Кукуруза: технология, гибриды, семена. Дн., 2003;
- Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. К., 2004;
- Аграрна наука ХХІ століття // ВАН. 2006. № 3–4;
- Пащенко Ю. М., Борисов В. М., Шишкіна О. Ю. Адаптивні і ресурсозбережні технології вирощування гібридів кукурудзи. Дн., 2009;
- Бойко В. І., Лебідь Є. М., Скупий В. М. Економіка виробництва зерна. К., 2009.