Зімін Олександр Олександрович

ЗІМІ́Н Олександр Олександрович (Зимин Александр Александрович; 22. 02. 1920, Москва — 25. 02. 1980, там само) — російський історик. Доктор історичних наук (1959), професор (1970). Закін. Середньоазій. університет (Ташкент, 1942). Відтоді — в Інституті історії АН СРСР (Москва): 1951–80 — старший науковий співробітник; водночас від 1947 — у Моск. істор.-архів. інституті: 1970–73 — проф. Учень С. Бахрушина, учасник семінарів Б. Грекова, С. Сказкіна, М. Дружиніна. Наукові дослідження: історія та право Київ. Русі, Рос. держава й державність 15–17 ст., зокрема доба Івана IV Грозного, актове джерелознавство 15–17 ст. Один із видавців зб. «Акты социально-экономической истории Северо-Восточной Руси до конца ХІV — начала ХVІ в.» (т. 1, 1952; т. 2, 1958), упорядник 1-го (1952) і 2-го (1953), гол. укладач 3-го (1955) та 4-го (1956) вип. зб. «Памятники русского права» (усі — Москва), що донині є взірцями академ. видань пам’яток минулого. 1960–64 важливим напрямом його наук. праці стало дослідж. «Слова о полку Ігоревім». З. вважав, що «Слово…» — не оригін. пам’ятка 12 ст., а компіляція текстів декількох літописів, створена не раніше 1767 (авторство приписував архімандриту Іоїлю Биковському) й доповнена О. Мусіним-Пушкіним. За новатор. погляди на історію середньовіччя зазнав нищів. критики з боку рад. ідеол. установ, тому значну частину праць З. видано після його смерті, зокрема «Россия на рубеже XV–XVI ст.» (1982), «В канун грозных потрясений. Предпосылки первой крестьянской войны в России» (1986), «Формирование боярской аристократии во второй половине XV — первой трети XVI в.» (1988), «Витязь на распутье. Феодальная война в России XV в.» (1991), «Правда Русская» (1999; усі — Москва).

Рекомендована література

1. Каштанов С. М. А. А. Зимин — исследователь и педагог // История СССР. 1980. № 6;
   Google Scholar Internet
2. Александр Александрович Зимин: Биобиблиогр. указ. Москва, 2000.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю