КРИЧЕ́ВСЬКИЙ Ісак Рувимович (05. 05. 1901, Одеса — 12. 01. 1993, Москва) — фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1937). Сталінcька премія (1943). Закінчив Одеський політехнічний ін­ститут (1924). Працював на хімічному виробництві на Донбасі; в Ін­ститутах хімічної оборони (1926–28) та прикладної мінералогії (1928–31); Державному науково-дослідному проект­ному ін­ституті азотної промисловості і продуктів органічного синтезу (1931–90; усі — Москва). Наукові дослідже­н­ня у галузі хімії термодинаміки. Довів (1935), що при під­вищеному тиску у системах рідина–газ не виконуються закони Генрі і Дальтона; увів поня­т­тя газового роз­чину (1939) і встановив, що він керується аналогічними термодинамічними закономірностями, що й рідкий; від­крив (1941) явище роз­шаровува­н­ня газових роз­чинів; встановив (1954) факт практично повного припине­н­ня молекулярної дифузії у критичній точці по­двійної системи. Результати його дослідже­н­ня використовують при роз­роблен­ні нових технологічних процесів і апаратів у азотній промисловості. Під час 2-ї світової війни брав участь у роз­роблен­ні нових боє­припасів на основі каталізатора для отрима­н­ня окису азоту.