Зварювання плавленням
Визначення і загальна характеристика
ЗВА́РЮВАННЯ ПЛА́ВЛЕННЯМ — види зварювання, які здійснюють розплавленням усіх чи однієї зі з’єднуваних заготовок, а міжфазна взаємодія в зоні з’єднання виникає у рідкій фазі без стискання. Під час З. п. можливе застосування зварювальних матеріалів. Види та способи З. п. розрізняють за джерелами енергії, методами розплавлення, зварювал. матеріалами, технікою виконання (ручні, механіз., автомат., роботиз.). На поч. 20 ст. для створення нероз’єм. з’єднань найпоширенішими були способи дугового зварювання, під час якого нагрівання здійснюють однією або кількома електрич. дугами. При дуговому зварюванні, зокрема й аргоно-дуговому зварюванні, для захисту зони зварювання (ванни, дуги, присад. матеріалу, електрода) використовують захисні гази (зварювання в захисних газах), флюси, пасти, речовини (знаходяться у складі електродів). Для покращення якості з’єднань розроблено зварювання під водою, імпульсно-дугове, багатодугове, лежачим і нахиленим електродом зварювання. Дуговий розряд також використовують для плазмового зварювання, газоелектрич., атомно-водневого зварювання. Перший спосіб дугового зварювання винайдено 1881 М. Бенардосом. Від 1930-х рр. у створенні та удосконаленні дугового зварювання беруть участь вчені та конструктори Інституту електрозварювання НАНУ (Київ), Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут», ін. ВНЗів і галуз. лабораторій. Наприкінці 1940-х рр. Б. Патоном і Г. Волошкевичем винайдено електрошлакове зварювання. Завдяки цьому виду зварювання розпочато виготовлення потуж. металург., енергет. та ін. устаткування. У 1-й пол. 20 ст. у промисловості були поширені також газове зварювання і термітне зварювання. У післявоєнні роки створ. електронно-променеве зварювання та лазерне зварювання, гібридні види зварювання.
Рекомендована література
Завантажити статтю
