ЗГУРО́ВСЬКИЙ Михайло Захарович (30. 01. 1950, с. Скала-Подiльська, нині смт Борщів. р-ну Терноп. обл.) — фахівець у галузі системного аналізу і математичного моделюва­н­ня. Доктор технічних наук (1984), професор (1985), академік НАНУ і АПНУ (обидва — 1995). Іноз. чл. РАН (2008). Заслужений діяч науки і техніки України (2000). Держ. премiї УРСР (1990) та України (1999, 2005) в галузі н. і т., премiї iм. В. Глушкова (1994) та ім. В. Михалевича (2004) НАНУ. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1996, 1998, 2005). Закiн. Київ. полiтех. ін­ститут (1975), де й працює від­тоді (нині Нац. тех. університет України «Київ. полiтех. ін­ститут»): від 1987 — професор кафедри тех. кібернетики, 1988–92 — проректор з навч. роботи, від 1992 — ректор. Водночас від 1996 — директор Навч.-наук. комплексу «Ін­ститут приклад. систем. аналізу» Міністерства освіти і науки України та НАНУ (Київ). Мiнiстр освiти України (1994–99). Узагальнив базові положе­н­ня теорії систем. аналізу, заклав основи систем. математики, за­пропонував новий під­хід до теорії екс­трем. задач для неліній. операторних, диференціально-операторних рівнянь і включень, а також варіац. нерівностей у банахових просторах; здійснив аксіомат. дослідж. неліній. багато­знач. від­ображень і в їх термінах встановив властивості роз­вʼязуючих операторів систем, що складаються з операторних і диференціально-операторних рівнянь; виявив умови роз­вʼязності та властивості роз­вʼязків екс­трем. задач, побудував їх слабкі роз­шире­н­ня й необхідні умови оптимальності у формі варіац. нерівностей, роз­робив методи регуляризації та об­ґрунтував апроксимуючі схеми.