Здолбунівський район

Визначення і загальна характеристика

ЗДОЛБУ́НІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­ній частині Рівненської області. На Пд. межує з Терноп. обл. Утвор. 1940. Від липня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У квітні 1943 нацисти спалили живцем 74 жит. с. Святе, 14 жовтня 1943 в ур­очищі Сосонки побл. Мізоча роз­стріляли понад 3,5 тис. євреїв. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. 21–22 листопада 1943 у Будераз. школі під охороною вояків УПА від­булася конф. поневолених народів Сх. Європи та Азії. 21–23 квітня 1944 у Гурбен. лісі в бою з формува­н­ням військ НКВС полягло бл. 700 пов­станців, бл. 300 поранених і взятих у полон згодом закатовано (2005 побудовано Свято-Воскресен. чол. монастир, 2006 встановлено памʼят. знак). Площа 661 км². Насел. 59 007 осіб (2001, складає 90,3 % до 1989): українців — 93,6 %, росіян — 4,9 %, білорусів — 0,5 %, поляків — 0,3 %, євреїв — 0,05 %. У р-ні — м. Здолбунів, смт Мізоч і 54 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Здолбунів, Глинськ, Івачкове, Мізоч. Поверх­ня під­вищена плоскохвиляста. На Пн. — Рівнен. плато, на Пд. — Мізоц. кряж. Є запаси буд. пісків, глини, торфу. Заг.-держ. значе­н­ня мають поклади крейди. Роз­ві­дані родовища фосфоритів. Річки системи Горині (бас. Дні­пра): середня течія Свитеньки, витоки Стубли та Усті. Найпоширеніші ясно-сірі лісові (42 %) та темно-сірі опідзолені ґрунти, опідзолені чорноземи. 22 % пл. р-ну зайнято невеликими ліс. масивами (сосна, дуб). У З. р. — місц. значе­н­ня 10 заказників, 3 памʼятки природи, 5 заповід. ур­очищ, памʼятка садово-парк. мистецтва — Мізоц. парк. Найбільші під­приємства роз­таш. у райцентрі та Мізочі. У р-ні вирощують цукр. буряки, озиму пшеницю, ячмінь. Роз­винуті скотарство та свинарство. У с. госп-ві задіяно 13 під­приємств, 63 фермер. господарства. У р-ні — 18 заг.-осв. шкіл І–ІІІ ступ., 10 — І–ІІ ступ., 10 початк. шкіл, 15 до­шкіл. закладів, Центр творчості дітей та юнацтва, Мізоц. будинок школярів, станція юних техніків; центр. рай. лікарня, Мізоц. рай. лікарня, 6 лікар. амбулаторій, 19 фельдшер.-акушер. пунктів, 2 оздоровчі пункти пром. під­приємств; Палац культури цементників, рай. Будинок культури, Мізоц. Будинок культури, 13 сільс. Будинків культури, 20 сільс. клубів, 30 б-к, Самчука Уласа Меморіальний музей, музеї Героя Рад. Союзу М. Приходька, історії цемент. заводу, локомотив. депо, 2 муз. школи (Здолбунів, Мізоч); 2 ДЮСШ; від­діл. 6-ти банків. Виходить г. «Нове життя». Реліг. громади: 16 — УПЦ КП, 27 — УПЦ МП, 1 — УГЦК, 1 — РКЦ, 17 — проте­станських. 1991 після 30-річ. пере­рви від­новлено Дерманський Свято-Троїцький жіночий монастир (15–19 ст.; комплекс його споруд від­несено до памʼяток архітектури нац. значе­н­ня). Серед памʼяток архітектури місц. значе­н­ня — церква Різдва Богородиці у с. Білашів (1736), Здвижен. церква у с. Богдашів (18 ст.), Покров. церква у с. Будераж (1830), Михайлів. церква у с. Буща (1858), млин і житл. будинок у с. Гільча Друга (поч. 20 ст.), Микол. церква у с. Гільча Перша (1900), Успен. церква у с. Глинськ (поч. 20 ст.), Михайлів. церква у с. Здовбиця (1877), церква Різдва Богородиці у с. Івачкове (1898), Хрестовоздвижен. церква у с. Копиткове (1723), Георгіїв. церква та дзвіниця у с. Кунин (1746), Михайлів. церква у с. Мала Мощаниця (1865), будинок ксьондза (18 ст.), оранжерея Карвицьких (18–19 ст.), парафіял. костел (1795) у Мізочі, церква у с. Нова Мощаниця (19 ст.), Преображен. церква у с. Новомильськ (1861), Микол. церква у с. Півче (1777), церква Різдва Богородиці у с. Пʼятигори (1881), заїзд і корчма у с. Урвен­на (19 ст.), Параскеїв. церква у с. Цурків (18 ст.). Збереглися давньорус. городища у селах Дермань, Будераж, Мала Мощаниця. Загалом на тер. р-ну — 73 памʼятки архітектури. Встановлено памʼятники Т. Шевченку у Мізочі та с. Ступне. Серед видат. уродженців — економіст, чл.-кор. АН УРСР М. Герасимчук (с. Дермань), біо­хімік Я. Германюк (с. Півче), геолог М. Демчишин, педагог В. Жуковський (обидва — Мізоч), фізик В. Максимʼюк (с. Спасів); письмен­ники Борис Тен (М. Хомичевський), У. Самчук (обидва — с. Дермань), крає­знавець Ю. Дунін-Карвицький (Мізоч); громад. діяч, журналіст Б. Гривачевський (с. Нова Мощаниця), культ.-осв. діяч, засл. діяч мистецтв України А. Грицан (с. Стара Мощаниця); засл. арх. України М. Шолудько (с. Здовбиця), нар. майстер декор.-ужитк. мистецтва УРСР М. Ванчик (с. Буща), живописець, засл. художник України М. Шимчук (с. Копиткове), скульптор В. Шолудько (с. Здовбиця); актор, нар. арт. України Г. Морозюк (с. Ступне), спів­ак (баритон), засл. арт. УРСР Я. Кульчинський (с. Дермань), артистка роз­мов. жанру, засл. арт. України Г. Грицюк-Левчук (с. Заліс­ся); заслужений тренер України (волейбол) А. Демчишин (Мізоч). В ур­очищі св. Миколая у Гільчі бували Т. Шевченко, Олена Пчілка із дочкою Лесею Українкою, І. Нечуй-Левицький, М. Рильський.

О. М. Себастіянська, В. М. Шеретюк

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю