Зоології Інститут ім. І. Шмальгаузена НАНУ

ЗООЛО́ГІЇ Ін­ститут ім. І. Шмальгаузена НАНУ — провід­на науково-дослідна установа у галузі зоології. Засн. у Києві 1930 як Зообіол. ін­ститут ВУАН на базі Зоол. музею ВУАН, Біол. ін­ституту ім. Ф. Омельченка, каф. зоології Київ. ІНО, однойм. каф. у Харкові та Примор. біол. станції в Одесі. Від 1938 — Ін­ститут зоології АН УРСР, від 1981 — ім. І. Шмальгаузена. У структурі Ін­ституту — 13 від­ділів (фауни та систематики без­хребетних, еволюц.-генет. основ систематики, заг. та приклад. ентомології, акарології, моніторингу та охорони тварин. світу, фауни та систематики хребетних, популяц. екології та біо­гео­графії, етології та соціобіо­логії комах, систематики ентомофагів та екол. основ біо­методу, паразитології, еволюц. морфології хребетних, цитології та гістогенезу, наук. фонд. колекцій), 2 екс­перим. бази. Наук. діяльність: ви­вче­н­ня фауни, екології, зоогео­графії, еволюц.-морфол. основ філогенії та систематики хребетних і без­хребетних України й Палеарктики; роз­робле­н­ня наук. основ охорони та рац. викори­ста­н­ня ресурсів тварин. світу, проведе­н­ня його моніторингу за умов дії антропоген. чин­ників; об­ґрунтува­н­ня зоол. основ захисту й під­вище­н­ня продуктивності рослин і тварин. В Ін­ституті працюють 149 н. с., з них 1 академік, 2 чл.-кор. НАНУ, 18 д-рів та 89 канд. н. Серед ві­домих вчених — М. Кащенко, Д. Третьяков, В. Караваєв, Ф. Омельченко, О. Маркевич, В. Касьяненко, І. Пі­доплічко, В. Топачевський, В. Монченко, М. Щербак, В. Долін, І. Ємельянов, Л. Францевич, В. Радченко. Спів­роб. готують вид. «Фауна України» (від 1956; ви­йшло 76 вип.), видають ж. «Вестник зоологии» (від 1967). Перший дир. — І. Шмальгаузен (1930–41), нині — І. Акимов (1987-2021), від 2022 — В. Харченко.

В. А. Іванова

Завантажити статтю