Забіла (Забелло) Пармен Петрович

Визначення і загальна характеристика

ЗАБІ́ЛА (ЗАБЕ́Л­ЛО) Пармен Петрович (28. 07 (09. 08). 1830, с. Монастирище Борзнян. пов., нині Ічнян. р-ну Черніг. обл. — 12(25). 02. 1917, м. Лозан­на, Швейцарія, похов. у С.-Петербурзі) — скульптор. Небіж поета Віктора, дід Наталії Забіл, дядько Н. Забєли-Врубель. Закін. Київ. гімназію (1849), С.-Петербур. АМ (1857; викл. П. Клодт, М. Пименов; від 1868 — її академік). 1854–72 — в Італії. Від 1876 при­їздив до художника М. Ґе на Чернігівщину. Працював у галузях монум. і станк. скульптури. Створював жанр. пластику, погру­д­дя, порт­рети, памʼятники, композиції на істор. та реліг. теми. Зумів по­єд­нати традиції класич. пластики з реаліст. елементами. Роботи З. від­значаються майстерністю, реалізмом із впливом академізму, психологізмом, екс­пресивністю, пере­конливістю образів, впевненим моделюва­н­ням вираз. форм, композиц. цілісністю, ясністю характеристик, від­мовою від фіксації другоряд. рис та аксесуарів. Над­звичайно вдале пластичне від­творе­н­ня образу Кобзаря (1869) зумовило по­всюдне пошире­н­ня його числен. гіпс. копій (1880-і рр.).

Тв.: жанр. пластика — «Горе», «Русалка» (обидва — 1960-і рр.), мармур. скульптури — «Італійка зі скринькою» (1863), «Наяда біля фонтана», «Ревек­ка біля колодязя», «Тетяна» (усі — 1870-і рр.); мармур. барельєфні медаль­йони із профіл. зображе­н­ням членів родини Кочубеїв (1868); погру­д­дя — Т. Шевченка (1869; 1872 — у Чернігові), О. Герцена (1870), М. Ґе (1873), Петра І (1875; перед будиночком Петра І у С.-Петербурзі), В. Боровиковського, І. Тургенєва, М. Некрасова (усі — 1878); М. Салтикова-Щедріна (1879), М. Ломоносова (1892; сквер на площі М. Ломоносова у С.-Петербурзі), В. Маковського (1894); скульптурні фігури — «Русалка» для фонтану в Казані, О. Пушкіна для Олександрій. ліцею у С.-Петербурзі, Олександра ІІ (усі — 1872); над­гробки — О. Герцену в Ніцці (1872) та композитору О. Сєрову в Олександро-Невській лаврі у С.-Петербурзі (1881, разом із Л. Бенуа); конкурс. проект памʼятника О. Пушкіну в Москві (1873); памʼятник М. Гоголю в Ніжині (1881).

Літ.: Лазаревский А. Иван Петрович Забела, знатный войсковый товарищ: 1665–1703 гг. (Отрывок из семей. архива) // КС. 1883. № 7; Муринский Л. П. П. П. Забел­ло // Искус­ство и печат. дѣло. 1909. № 3; Самойленко Г., Самойленко С. Образотворче мистецтво та скульптура в Ніжині в ХVII–ХХ ст.: Нариси культури. Ніжин, 1998. Ч. 5; Маринчик С. Академік із Ічнянщини (До 175-річчя від дня народж. П. Забіли) // Ніжин. старовина. Ніжино­знавчі студії. 2006. № 2.

Г. В. Самойленко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю