Євангельські християни-баптисти (ЄХБ)
Визначення і загальна характеристика
ЄВА́НГЕЛЬСЬКІ ХРИСТИЯ́НИ-БАПТИ́СТИ (ЄХБ) — протестантська течія у християнстві. Виникла в СРСР після об’єднання 1944 баптистів з євангелістами (див. Євангельські християни), очолювана Всесоюз. радою ЄХБ. 1945 до ЄХБ приєдналися Християни віри євангельської (п’ятидесятники), а також дарбісти (Закарпаття), 1947 — Євангел. християни в дусі апостолів, ін. євангел. деномінації, 1963 — брат. меноніти. Друк. орган — «Братский вестник». 1960 група віруючих, невдоволена толерантністю керівництва до рад. влади, утворила окрему Раду Церков ЄХБ. У незалеж. Україні громади ЄХБ вийшли з підпорядкування Всесоюз. ради ЄХБ і утворили Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів. Нині в Україні понад 60 незалеж. громад ЄХБ, бл. 40 громад колиш. Ради Церков ЄХБ, 30 — Братства незалеж. церков ЄХБ, громади Корей. баптист. церкви та ін. Видають низку журналів, газет, брошур. Серед відомих проповідників ЄХБ в Україні — Я. Духонченко, Г. Комендант, В. Логвиненко, В. Нестерук, В. Шемчишин. Укр. баптисти утворили Український світовий євангельсько-баптистський союз; відомі його діячі — І. Барчук, О. Гарбузюк, К. Костів, В. Домашовець, Л. Коровник.
Рекомендована література
Завантажити статтю
