ЄВРЕ́ЇНОВ Григорій Олександрович (10(22). 03. 1839 — 1914) — право­знавець, публіцист. Дійс. таєм. радник (1910). Закін. курс в Імператор. училищі право­знавства (С.-Петербург, 1860). Від­тоді пере­бував на службі в Сенаті; від 1866 — товариш прокурора С.-Петербур. окруж. суду; від 1868 — прокурор. Одес. окруж. суду; від 1873 — прокурор Одес. судової палати; від 1880 — обер-прокурор 1-го департаменту Сенату; від 1889 — товариш міністра шляхів сполуче­н­ня; від 1892 — сенатор. Спів­засн. і голова Словʼян. благодій. товариства в Одесі. 1904–06 — голова С.-Петербур. юрид. товариства. Захищав інтереси селян, вважав, що су­спільство повин­не брати участь у законодав. діяльності. Серед праць — «Восточный во­прос и условия мира с Турцией» (О., 1878), «Крестьянский во­прос в его современ­ной по­становке» (1903; 1904), «Реформа высших государствен­ных учреждений Рос­сии и народное пред­ставительство» (1905; обидві — С.-Петербург), «Национальные во­просы на инородческих окраинах Рос­сии» (1908), «Пределы здравого рус­ского национализма» (1912).