Євсієнко Іван Іванович
ЄВСІ́ЄНКО Іван Іванович (Евсеенко Иван Иванович; 02. 08. 1943, с. Займище Щорс. р-ну Черніг. обл.) — російський письменник. Член СП РФ (1976). Літ. премії ім. І. Буніна (1995), ім. А. Платонова (1999), ім. В. Шукшина (2009). Навч. у Курс. пед. інституті (РФ, 1965–66), закін. Літ. інститут у Москві (1973). Від 1973 — завідувач відділу прози, 1997–2006 — гол. ред. ж. «Подъем» (м. Воронеж, РФ). Дебютував як поет 1961 у г. «Щорська правда». Автор оповідань і повістей про воєнне та повоєнне дитинство, а також на фольклорні казково-містичні мотиви у гоголів. традиціях. У повісті «Шапка Мономаха» (Москва, 1982) розглянув особливості вибор. системи в СРСР. Пише також для дітей.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Начинается осень. Воронеж, 1974; Бревенчатый дом. Москва, 1975; Солнце над лугом. Воронеж, 1977; До конца жизни. Москва, 1979; Была пора отлете. Воронеж, 1979; Крик коростеля. Москва, 1982; Дети войны. Воронеж, 1983; За тридевять земель. Москва, 1983; Возле самого синего моря. Москва, 1986; За семью холмами. Воронеж, 1986; Заря вечерняя. Москва, 1989; Однодворец Калашников. Москва, 1989; Петушиные дворики. Воронеж, 1990; Большая пьянка, или День Земли и Урожая. Москва, 2004; Отшельник. Москва, 2006; Забытое время. Воронеж, 2006; Вознесение. Воронеж, 2008; Сарабанда. Москва, 2008; Пока печалятся колокола. Воронеж, 2008.
Завантажити статтю
Людина 
