ЄГО́РОВ Олексій Михайлович (01. 08. 1935, с. Заульбінка Кіров. р-ну Сх.-Казах­стан. обл., нині Казах­стан — 03. 01. 2017, Харків) — фахівець у галузі фізики плазми. Доктор фізико-математичних наук (1990), член-кореспондент НАНУ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Харків. політех. ін­ститут (1958). Від­тоді працював у Харків. фіз.-тех. ін­ституті НАНУ: від 1988 — за­ступник ген. дир. з наукової роботи, водночас від 1995 — директор Ін­ституту плазм. електроніки і нових методів при­скоре­н­ня. Спільно з Я. Файнберґом екс­периментально під­твердив метод множе­н­ня частоти, який базується на від­бит­ті електромагніт. хвиль від плазми, що рухається у хвилеводі повільних хвиль; а також метод множе­н­ня частоти при багатораз. від­бит­ті хвиль від швидкорухомої плазми в зосередженому обʼємі. Під керівництвом і за без­посередньої участі Є. екс­периментально досліджено властивості обмеженої плазми (плазм. хвилеводу) в умовах значної неліній. залежності її параметрів від рівня амплітуди повільних електромагніт. хвиль, які роз­по­всюджуються уздовж неї; роз­роблено і ви­пробувано надпотужні надвисокочастотні генератори, що базуються на пучково-плазм. взаємодії.