Єзерський В’ячеслав Вікентійович
ЄЗЕ́РСЬКИЙ В’ячеслав Вікентійович (01(13). 04. 1890, м. Ізяслав, нині Хмельн. обл. — 08. 12. 1963, Москва) — письменник. Брат М. Єзерського. Закін. Вінн. гімназію (1908). Від 1913 — у Москві. Відвідував школу поезії В. Брюсова. Учасник 1-ї світової війни. Член Всерос. спілки поетів. Від 1921 — секр. Наркомосу. Автор зб. оповідань для дітей «Улыбки солнца» (1923), поезій «Красноармеец», «Туки-туки-тук», «Озорной мячик» (укр. переклад М. Пригари — «М’ячик-пустун», К., 1929), «Дождик — стекляные ножки» (усі — 1929; усі — Москва). Після видання роману «Шевченко» (Москва, 1931) Є. звинувачено в укр. бурж. націоналізмі, формалізмі, схематичності і спрощеності зображення худож. світу. Відтоді не публікувався. Залишив рукописні біогр. повісті про Ф. Лассаля, Г.-К. Андерсена та У. Кармалюка.
Додаткові відомості
- Основні твори
- [Вірші] // Мацько В. Літературне Поділля. Хм., 1991; Шевченко. Хм., 2007.
Рекомендована література
- Мацько В. В’ячеслав Єзерський — автор роману «Шевченко» // СіЧ. 2002. № 3;
- Його ж. Зупинений політ // Єзерський В. Шевченко. Хм., 2007.
Завантажити статтю
Людина 
