Єзупіль

Визначення і загальна характеристика

ЄЗУ́ПІЛЬ (до 1594 — Чешибіси, 1940–92 — Жовтень) — селище міського типу Тисменицького району Івано-Франківської області. Знаходиться у долині рік Бистриця і Дністер, за 15 км від обл. центру та за 25 км від райцентру. Площа 10,24 км². Насел. 3026 осіб (2001, складає 88,2 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, вірмени, татари, угорці, молдавани, білоруси. Залізнична станція. Має автобусне сполучення з обл. центром. Уперше згадується в писем. джерелах під 1435 як с. Чешибіси. У ньому була дерев’яно-земляна фортеця, переправа через Дністер. Його жит. брали участь у повстанні під проводом Мухи 1490–92. Поселення неодноразово зазнавало руйнувань від польс. і молдав. військ. 1594 вщент спалене татарами, 1597 відбудоване на новому місці за 3 км на Пд. Сх. від попереднього. Водночас Я. Потоцький розпочав тут будівництво домінікан. монастиря. Згодом містечко перейменовано на Єзуполь (тлумачиться як місто Ісуса). На поч. 16 ст. польс. король надав йому Маґдебур. право. Після 1-го поділу Польщі 1772 Є. відійшов до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1866 через містечко прокладено залізницю. 1919–39 — у складі Польщі. Від 1940 — смт Жовтень. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. продовжувало боротьбу підпілля ОУН–УПА. 1940–59 — райцентр, від 1959 — у складі Галиц., від 1984 — Тисмениц. р-нів. 1992 рішенням селищ. ради с-щу повернуто попередню назву (2003 затверджено ВР України). Наприкінці липня 2008 Є. потерпів від сильної повені. Є. — лікув.-курорт. центр. Природно-ресурс. потенціал: родовище суглинків, поклади галечника. Діють приватні підприємства з виробництва тротуар. плитки, столяр. виробів, з перероблення тваринниц. продукції, хлібопекарня. У Є. — заг.-осв. школа, ясла-садок, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат; школа мистецтв, кінотеатр, краєзнавчий музей, Нар. дім, 3 б-ки; обл. дит. психоневрол. санаторій (палац Дзєдушицьких, 18 ст.), лікарня (келії домінікан. монастиря); відділ. ощадбанку. Реліг. громади: УГКЦ (церква св. Миколая, 1882), РКЦ (костел Успіння Пресвятої Богородиці, поч. 16 ст.; було розміщене відділ. НКВС, 1944–57 закатовано кілька сотень галичан). Побл. с-ща на правому березі Дністра виявлено поселення трипіл. культури та фундамент ротонди часів Київ. Русі. Встановлено погруддя І. Франка, пам’ятники Т. Шевченку, Памві Беринді, вчителю-меценату В. Войцюку, полеглим борцям за волю України, воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, мемор. дошку з барельєфом С. Бандери, мемор. дошку до 90-річчя заснування в Є. першого в Галичині кооперативу, пам’ятні хрести на честь скасування панщини, жертвам фашизму. Видатні уродженці: культ.-осв. діяч, поет і перекладач 17 ст. Памво Беринда, польс. політ. діяч, письменник, мистецтвознавець В. Дзєдушицький, кооп. і громад.-політ. діячі І. Петрушевич, М. Галібей, фахівець у галузі орган. хімії М. Вовк, майстер різьблення на дереві А. Овчар, майстер худож. ткацтва, живописець, реставратор М. Дейнега, живописець, графік Є. Кавка.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю