Електровозобудування
ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВА́ННЯ — підгалузь машинобудування, яка забезпечує створення та постачання електровозів для електрифікованих залізниць магістрального та промислового транспорту. Відповідно до призначення та сфери застосування електровози поділяють на магістрал., кар’єрні та рудник. (шахтні). До 1990-х рр. в Україні виробляли лише кар’єрні постій. і змін. струму (на Дніпроп. електровозобуд. заводі, ДЕВЗ) та рудник. акумуляторні (на Дружківському машинобудівному заводі) електровози. Рудник. контактні електровози постачали в Україну з РФ, магістрал. — з РФ (вантажні змін. струму), Грузії (вантажні постій. струму) та Чехословаччини (пасажирські постій. та змін. струму). Найбільших успіхів у Е. в Україні досягнуто у 1970– 80-х рр., коли вперше у світ. практиці в Спец. проектно-конструктор. та технол. бюро з пром. електровозів (див. Електровозобудування Український науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут, УЕНДІ) створ. принципово нові типи кар’єр. електровозів — тягові агрегати постій. та змін. струму, які складаються з електровоза управління та двох мотор. думпкарів. Освоєння їхнього серій. виробництва на ДЕВЗ та впровадження на відкритих гірн. розробках дало змогу підвищити продуктивність електр. тяги на кар’єрах у 1,5–2 рази і повністю розв’язати транспортну проблему в гірн.-видобув. галузях промисловості. Тягові агрегати неодноразово демонстрували на ВДНГ СРСР і міжнар. виставках, їх відзначено низкою почес. дипломів, золотими та сріб. медалями. За створення, освоєння серій. виробництва та експлуатації тягових агрегатів на відкритих гірн. розробках колективу фахівців з УРСР присвоєно 1977 Держ. премію СРСР в галузі науки і техніки За результатами розроблення отримано 30 автор. свідоцтв на винаходи і пром. зразки. Нині осн. напрямом діяльності УЕНДІ є створення вітчизн. електровозів для магістрал. та пром. транспорту, на нього покладено функції гол. наук. організації Е. З метою скорочення строку створення нових електровозів, зокрема й тих, які раніше імпортувалися з ін. країн, та підвищення ефективності підгалузі на базі УЕНДІ та ДЕВЗ 1993 створ. НВО «Електровозобудування» (від 2003 — Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування», НВКЕ). Загалом до створення та виробництва вітчизн. електровозів залучено бл. 20 організацій і підприємств України, які об’єднані в корпора- цію «Укрелектровоз». 1993–97 у НВКЕ освоєно виробництво всіх типів контакт. рудник. електровозів для підзем. видобутку корис. копалин. У ньому триває також випуск тягових агрегатів для відкритих гірн. розробок у країнах СНД, розпочато роботи зі створення нового покоління тягових агрегатів. У розробленні вітчизн. рудник. електровозів брали активну участь й фахівці Криворізького науково-дослідного і проектного інституту рудникового машинобудування (Дніпроп. обл.). 1995 корпорацією «Укрелектровоз» створ. перший укр. магістрал. вантаж. електровоз постій. струму типу ДЕ1, 2000 розпочато його серійне виробництво. За створення цього електровоза 1995 низці працівників корпорації «Укрелектровоз» присвоєно почесне звання «Заслужений машинобудівник України», 2002 — надано Держ. премію України у галузі н. і т. 2002 у рамках виконання Держ. програми «Розвиток рейкового рухомого складу соціального призначення для залізниці та міського господарства» спільно з нім. фірмою «Siemens» на НВКЕ виготовлено дослід. зразок вантажно-пасажир. електровоза змін. струму ДС3, який за своїм тех. рівнем відповідає найвищим досягненням науки і техніки в галузі Е. До 2009 на залізниці України поставлено 18 електровозів ДС3 та 40 електровозів ДЕ1. Протягом остан. часу розпочато виготовлення електрорухомого складу залізниць на ВАТ «ХК “Луганськтепловоз”». Налагоджено проектування та виготовлення електропоїздів постій. струму ЕПЛ2Т та змін. струму ЕПЛ9Т, а також у кооперації з ВАТ «Новочеркас. електровозобуд. завод» (РФ) — вантаж. електровозів постій. струму 2ЕЛ4 та змін. струму 2ЕЛ5. Провід. установою з проектування електровозів, розроблення екіпаж. частини, компонування устаткування електр. апаратів і агрегатів, електр. та пневмат. монтажу електровозів в Україні є УЕНДІ, з розроблення тягових двигунів — «Електроважмаш» Науково-дослідний інститут (Харків), з розроблення тягових трансформаторів для електровозів — Трансформаторобудування Науково-дослідний інститут (Запоріжжя). Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України гол. організацією з питань проектування та випробування електровозів є каф. електрорухомого складу залізниць Дніпроп. тех. університету залізнич. транспорту. Відомі вчені в галузі Е.: Є. Блохін, В. Браташ, Г. Гетьман, К. Міщенко, М. Панасенко, В. Варченко, М. Вісін.
Рекомендована література
- Браташ В. Электровозы и тяговые агрегаты промышленного транспорта. Москва, 1977;
- Безрученко В., Браташ В., Петрович Л. Электроподвижной состав промышленного транспорта. К., 1982;
- Браташ В., Дриженко А. Тяговые агрегаты на железнодорожном транспорте глубоких карьеров. Москва, 1989;
- Корниенко В., Котельников А., Доманский В. Электрификация железных дорог. К., 2004;
- Басов Г., Яцько С. Розвиток електричного моторвагонного рухомого складу. Х., 2005;
- Гетьман Г. Научные основы определения рационального мощностного ряда тяговых средств железнодорожного транспорта. Дн., 2009.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
