ЕЛІМІНА́ЦІЯ (від лат. eliminatio — винесе­н­ня за поріг) — загибель організмів унаслідок дії абіо­тичних та біо­тичних чин­ників довкі­л­ля. Е. — процес, протилежний процесу вижива­н­ня, збереже­н­ня та пере­важ. роз­множе­н­ня у низці поколінь найбільш при­стосованих до умов довкі­л­ля організмів. Її виражають величиною, зворотньою до вижива­н­ня. Роз­роблено різні системи класифікації форм Е. Як правило, роз­різняють Е. заг. (невибіркову) та вибіркову. Перша є наслідком дії на популяцію екол. чин­ників, які сягають гранич. значень екол. пластичності виду або пере­вищують їх, через що від­бувається масова загибель особин незалежно від їхніх індивід. властивостей. Вибіркова Е. — загибель частини особин у популяції, менш при­стосованих до умов довкі­л­ля, внаслідок боротьби за існува­н­ня. При ній вирішал. роль ві­ді­грає різно­якісність організмів, тобто їхні індивід. властивості. За характером вибіркової Е. можна ви­значити, яка з форм добору природного діє на популяцію та виявити інтенсивність його дії (див. також Дарвінізм). Виділяють також нормал. біол. Е. — результат природ. від­мира­н­ня в популяції старих (сенільних) особин.