Ельконін Данило Борисович
ЕЛЬКО́НІН Данило Борисович (16(29). 11. 1904, с. Мала Перещепина, нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. — 04. 10. 1984, Москва) — психолог. Доктор педагогічних наук (1962), професор (1965), член-кореспондент АПН СРСР (1968). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ленінгр. пед. інститут (нині С.-Петербург, 1927). Відтоді працював у навч. та н.-д. установах Москви й Ленінграда. 1948–53 — в Інституті заг. патології та патофізіології; від 1953 — зав. лабораторій психології молодших школярів, психології підлітків, діагностики псих. розвитку школярів НДІ заг. і пед. психології АПН СРСР (обидва — Москва). Наукові дослідження: природа дитинства, психологія гри, глибинні закони псих. розвитку, розвивал. навчання. Послідовник культурно-істор. концепції Л. Виготського і діяльнісного підходу О. Леонтьєва. Автор періодизації псих. розвитку в онтогенезі, підґрунтям якої стало поняття «провідна діяльність». Обґрунтував психол. теорію гри, разом з В. Давидовим створив цілісну систему розвивал. навчання, метою якого є розвиток у молодших школярів основ теор. мислення.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Развитие речи в дошкольном возрасте. Москва, 1958; Детская психология. Развитие ребенка от рождения до семи лет. Москва, 1960; Психология обучения младшего школьника. Москва, 1974; Как учить детей читать. Москва, 1976; Психология игры. Москва, 1978; Достижения и проблемы дальнейшего развития детской психологии в СССР // Вопр. психологии. 1978. № 1; Право детей на счастливое детство и пути развития психологических знаний о детях в СССР // Там само. 1979. № 5.
Рекомендована література
- Венгер А. Л., Слободчиков В. И., Эльконин Б. Д. Проблемы детской психологии и научное творчество Д. Б. Эльконина // Вопр. психологии. 1988. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
