Епістолологія

ЕПІСТОЛОЛО́ГІЯ (від грец. ἐπιστολή — лист, посла­н­ня та …логія) — спеціальна історична дисципліна, що ви­вчає приватні листи як вид історичних джерел. До осн. напрямів епістол. аналізу належать ви­значе­н­ня авторства, часу та місця створе­н­ня листа, змістовної спрямованості, типології та виду. Окрім хронол. принципу упорядкува­н­ня листів (раніше написані пере­дують написаним пізніше), їх класифікують за соц. приналежністю та сусп. становищем автора й адресата; характером взаємовід­носин автора й адресата (рідні, друзі, зна­йомі, колеги та ін.); стилем пові­домле­н­ня (ділові, інтелектуал., традиц.-ритуал. листи та ін.); ступ. від­повід­ності епістоляр. етикетові від­повід. епохи та сусп. ладові. Е. як наука ґрунтується, з одного боку, на чітких методиках дослідж. листів як писем. джерел, з ін. — на методах отрима­н­ня з епістоляр. джерел усіх видів істор. інформації. Важливим зав­да­н­ням Е. є введе­н­ня епістоляр. джерел до наук. обігу шляхом їх публікації у ви­гляді систематизов. за різними ознаками (соц., профес., культур.) матеріалів.

Завантажити статтю