Естонці

ЕСТО́НЦІ  — нація, основне населення Естонії. Заг. чисельність бл. 1,1 млн осіб, з яких понад 900 тис. проживають у Естонії, ін. — у РФ (Ленінгр., Псков., Омська обл.), Україні, Канаді, США, Швеції, Австралії. Належать до зх.- і сх.-балт. типів атлантобалт. популяції великої європеоїд. раси, їхня мова — до прибалт.-фін. підгрупи фіно-угор. групи урал. сім’ї. Писемність на основі лат. графіки. Нац. епос — «Kalevipoeg» («Калевіпоеґ»), складений 1857–61 на ґрунті руніч. текстів і виданий Ф. Крейцвальдом. За реліг. сповіданням серед Е. більшість становлять лютерани, православні належать до субетніч. групи сету (Пд. Сх. Естонії). Перші естон. поселення на укр. землях заснували на поч. 1860-х рр. у Криму послідовники Ю. Лейнберґа (т. зв. пророка Малтсвета) — лідера реліг. руху селян, які намагалися звільнитися від гніту поміщиків. У 2-й пол. 19 ст. 180 тис. крим. татар виїхало до Туреччини, натомість у Естонії після скасування кріпацтва не вистачало вільних земель. У серпні 1861 перші 5 естон. родин переїхали до с. Актачі-Кіят (нині с. Білоглинка Сімфероп. р-ну); у листопаді того ж року — 23 родини (понад 100 осіб) до с. Замрук (нині с. Берегове Бахчисарай. р-ну); у серпні 1862 — бл. 580 осіб до Сімфероп. пов. і декілька сотень до с. Кара-Кіят (нині с-ще Бітумне Сімфероп. міськради); 1869 — ще декілька десятків родин. Переселенці отримували 12–15 десятин землі й 100 рублів безповорот. позики на родину, а також хліб і насіння на рік. Їх звільняли від податків та військ. повинності на 8 р. Для новоприбулих у Сімфероп., Євпаторій., Перекоп. та Феодосій. пов. виділено 36 тис. десятин землі у 40-а селах, зокрема Джурчі (нині смт Первомайське), Бурлюк (нині с. Віліне Бахчисарай. р-ну), Кіят-Орка (нині с-ще Упорне Первомай. р-ну), Кончі-Савва (нині с. Краснодарка Красногвард. р-ну). На новому місці Е. у першу чергу зводили громадою школу (запрошували вчителів із батьківщини) та молитов. будинок, після чого кожна родина будувала власне житло. Згідно з переписом 1897, на укр. землях (без Буковини, Галичини й Закарпаття) проживало 2227 Е., серед яких 1887 осіб (69,2 %) — у сільс. місцевості. Більшість Е. (2210 осіб) мешкало у Таврій. губ. Розподіл за родом занять: землеробство — 1482 особи, військ. служба — 140, приватне обслуговування — 123, виготовлення одягу — 44. В 1904 поселення Е. у Криму відвідав естон. письменник Е. Вільде. Враження від подорожі та історію переселення він виклав у опубл. 1905 дорож. нотатках і романі «Prohvet Maltsvet» («Пророк Малтсвет»). За статист. даними, станом на 1913 Е. Таврій. губ. посідали перше місце за грамотністю (73,8 % чоловіків і 71,8 % жінок уміли писати й читати рідною мовою) серед ін. етносів. 1914 у Криму проведено велике пісенне свято за участі Е. з різних частин Рос. імперії, 1917 зареєстровано Таврій. губерн. товариство естонців. Під час воєн. дій 1918–20 вони воювали у військ. підрозділах різних сторін, зокрема у складі Летун. полку УГА під командуванням П. Франка відзначився естон. льотчик С. Євський (загинув у бою, його ім’ям названо вулицю у Львові). Після 1-ї світової війни та воєн. дій 1918–20 кількість Е. дещо зросла внаслідок міграції (переважно військовиків і робітників). 1920 засн. Естон. секцію (відділ) агітації та пропаганди при ЦК КП(б)У. В Одесі також існувала подібна секція, у Харкові — естон. комітет. У маєтку Олексіївка побл. Харкова 1920 створ. естон. комуніст. госп-во, в Ічкин. р-ні Криму 1922 — артіль «Зоря комунізму». 1924–25 у 5-ти естон. початк. школах навч. 131 учень. 1930 організовано дві естон. сільради у Сімфероп. і одну — в Джанкой. р-нах. У 1930-х рр. багато Е. репрес. після фабрикації органами НКВС справ контррев. змов майже в усіх селах, де вони проживали. За переписом 1989, в Україні мешкало 4202 Е., переважно у містах (82,2 %), мову своєї національності назвали рідною 30,7 %, рос. — 65,5 %, укр. — 2,8 %; за переписом 2001 — 2868 Е., назвали рідною естон. мову 416, укр. — 321, рос. — 2107 осіб. 1994 у Києві створ. Естон. земляцтво в Україні (має відділи у Харкові, Одесі, Львові), 1997 — Крим. естон. товариство культури, яке видає г. «Krimmi eestlased». 1998 і 2002 відбулися дні естон. культури в Криму. В школі с. Олександрівка Красногвард. р-ну від 2002 викладають естон. мову.

Завантажити статтю